Прийомна сім'я

ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ СТВОРИТИ ПРИЙОМНУ СІМ’Ю

Прийомна сім’я є однією з форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти, що втратили батьків, або їхні батьки в силу різних обставин не можуть виконувати свої обов’язки, потребують родинного тепла і виховання. Держава визначила важливе завдання забезпечити належні умови для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Над досягненням цієї цілі працюють Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту і Державний департамент з усиновлення і захисту прав дитини спільно з мережею Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та іншими органами влади.

Хто така дитина, позбавлена батьківського піклування?

Це дитина, яка залишилася без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов’язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцеперебування, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинута дитина, дитина, батьки яких невідомі, дитина, від яких відмовились батьки, та безпритульні діти.

Дитина-сирота – це дитина, в якої померли чи загинули батьки.

Прийомна сім’я – це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання. Порядок прийому дітей в сім’ї встановлено Постановою Кабінету міністрів України № 565 від 26 квітня 2002 року "Про затвердження Положення про прийомну сім’ю".

Ті, хто взяли дітей у прийомну сім’ю, є прийомними батьками, а влаштовані діти – прийомними дітьми.

Яка різниця між усиновленою і прийомною дитиною?

Усиновлена дитина приймається в сім’ю на правах біологічної дитини з усіма правовими наслідками, а в прийомну сім’ю – до досягнення ними повноліття (18 років) або ж до закінчення ними навчання, але не пізніше 23 років. За цього сімейних правовідносин між прийомними батьками і прийомними дітьми не виникає. За вихованцями зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Це передбачає збереження за дитиною раніше призначених аліментів, пенсій та інших державних виплат. Суми коштів, що належать прийомним дітям, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей (відповідно до механізму єдиного фінансового забезпечення "гроші ходять за дитиною". Про це дивіться пункт "Фінансове і матеріальне забезпечення прийомних сімей").

Яка різниця між дитячим будинком сімейного типу і прийомною сім’єю?

В дитячий будинок сімейного типу влаштовується від 5 до 10 дітей. Батькам-вихователям надається додаткова житлова площа, а робота з виховання зараховується до трудового стажу. В прийомну сім’ю можна взяти дитину, вражену ВІЛ-інфекцією, тоді як до ДБСТ це неможливо. Влаштування дитини з таким діагнозом потребує від прийомних батьків проходження відповідної підготовки.

Де можна пройти таку підготовку?

Цю підготовку здійснюють обласні Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання. Тобто, Вам необхідно звертатися в обласний Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

Якщо Ви вирішили прийняти дитину в сім’ю

Вам необхідно подати заяву про бажання створити прийомну сім’ю до районної державної адміністрації або міськвиконкому за місцем проживання. Для мешканців Києва і Севастополя – до районних держадміністрацій у місті. Ці органи вповноважені прийняти рішення про утворення прийомної сім’ї.

В обласному Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді пройти спеціальне навчання і отримати довідку про це і рекомендацію Центру.

Зареєструватися в службі у справах неповнолітніх за місцем проживання як потенційним прийомним батькам та отримати висновок про можливість створення Вами прийомної сім’ї.

Хто і де допоможе Вам підібрати дитину на влаштування в сім’ю?

Допомогу в підборі дітей та налагодженні контактів з ними вам нададуть місцеві служби у справах неповнолітніх, які співпрацюють з відділами освіти та відділами охорони здоров’я (головними лікарями центральних районних лікарень), соціальні працівники Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, адміністрація закладів, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування.

Дітей можна брати на виховання з державних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського виховання, -- з дитячих будинків, будинків дитини, шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, притулків для неповнолітніх, лікарень, центрів соціально-психологічної реабілітації.

Після проходження навчання і реєстрації у службі у справах неповнолітніх Ви ознайомитесь з банком даних на дітей і поступово визначитеся з взаємо добором дитини. Ви будете відвідувати установу, в якій перебуває дитина, встановите з нею контакт. Районна державна адміністрація чи міськвиконком приймуть рішення про створення прийомної сім’ї, і дитина стане членом Вашої родини.

Зверніть увагу, що у дитини має бути підтверджений статус сироти, або дитини, позбавленої батьківського піклування. Документи на влаштування дитини у сім’ю безпосередньо готуються службою у справах неповнолітніх.

Які саме документи Ви повинні мати на дитину, яку вирішили взяти в сім’ю?

На кожну дитину, яка передається у прийомну сім’ю, місцеві органи виконавчої влади зобов’язані видати такі документи:

- рішення органу виконавчої влади -- районної державної адміністрації чи районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації або міськвиконкому -- про направлення дитини у прийомну сім’ю;

- свідоцтво про народження дитини;

- висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини;

- довідка (атестат) про освіту або висновок про рівень розвитку, наданий психолого-медико-педагогічною консультацією;

- рішення органу опіки і піклування за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про встановлення відповідного статусу такої дитини та документи, на підставі яких ухвалено таке рішення (документи про батьків або осіб, що їх замінюють: копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей тощо; опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження);

- довідка про наявність та місцеперебування братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;

- пенсійне посвідчення на дітей, які одержують пенсію, копія ухвали суду про стягнення аліментів.

Які документи потрібно подати до органу, який приймає рішення про утворення прийомної сім’ї?

Вам потрібно підготувати і передати в районну державну адміністрацію (для міст Київ і Севастополь – районної у місті державної адміністрації) чи міськвиконком наступні документи:

- заяву про утворення прийомної сім'ї;

- копії своїх паспортів;

- довідку про склад сім’ї (форма №3);

- копію свідоцтва про шлюб (для сімейних пар);

- довідку про стан Вашого здоров’я та членів сім’ї, які проживають разом з ними (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);

- довідку про доходи потенційної прийомної сім'ї;

- довідку про проходження навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендацію Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення Вас у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;

- нотаріально засвідчену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з Вами, на утворення прийомної сім’ї;

- висновок служби у справах неповнолітніх за місцем проживання про можливість створення Вами прийомної сім’ї.

Кандидатури у прийомні батьки та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються з органами опіки та піклування, тобто, районною чи районною у містах Києві та Севастополі держадміністрацією, або виконавчим комітетом міської ради.

Хто може стати прийомними батьками?

Прийомними батьками може стати як подружжя, так і особа, що не перебуває в шлюбі, працездатного віку. До 2006 року дозвіл на утворення прийомної сім’ї мали лише подружні пари.

Ви маєте мати не менший, ніж встановлений законодавством рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) на кожного члена сім’ї, якщо обчислювати його сукупно середньомісячно. Він обчислюється за останні шість календарних місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім’ї.

Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою.

Слід враховувати, що коли хоча б один із прийомних батьків не пройшов курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки; визнаний в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатним; позбавлений батьківських прав; чи це колишній опікун (піклувальник, усиновитель), позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов’язків, то Ви не отримаєте дозволу на створення прийомної сім’ї.

Існують також обмеження для кандидатів у прийомні батьки за віком. Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім’ї. Влаштування дітей у прийомну сім’ю розраховано таким чином, щоб до досягнення батьками пенсійного віку дитина могла стати повнолітньою, щоб повторно не травмувати психіку дитини. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків.

Також на заваді створенню прийомної сім’ї можуть стати вади фізичного чи психічного здоров’я потенційних прийомних батьків (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).

Відповідні вимоги висуваються і до членів родини прийомних батьків. Якщо з Вами на спільній житловій площі мешкають члени сім’ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства, то Вам буде відмовлено у створенні прийомної сім’ї.

Хто буде Вам допомагати у Вашій новій ролі?

Держава надає постійну соціальну підтримку прийомним сім’ям. Для здійснення соціального супроводження за прийомною сім'єю закріплюється соціальний працівник відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який не рідше, ніж раз на п’ять років проходить спеціальну підготовку за програмою.

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надаватимуть Вам комплекс правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування Вашої прийомної сім'ї.

Обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо періодично, але не рідше ніж раз на два роки, будуть Вас навчати, щоб підвищити виховній потенціал Вашої сім’ї.

Якщо Ви взяли в родину дитину з ВІЛ, не рідше разу на рік Ви будете проходити спеціальне навчання з догляду за такими дітьми за програмою відділів у справах сім'ї, дітей та молоді разом із закладами охорони здоров’я.

Яких прав та обов’язків набувають прийомні батьки?

Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень. Вони несуть персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей, а також – за дотримання принципу конфіденційності інформації щодо ураження прийомних дітей ВІЛ-інфекцією.

Якщо у Вас в родині виховуватиметься ВІЛ-інфікована дитина, за Вашим бажанням лікувально-профілактичні заклади будуть здійснювати щорічне медичне обстеження не лише її, але й Ваше.

Майнові права та інші права прийомних дітей

Органи опіки та піклування – місцеві органи державної виконавчої влади -- забезпечують збереження житла та майна прийомних дітей за місцем його розташування і здійснюють контроль за його використанням.

Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з прийомними батьками та за участю центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з урахуванням існуючих взаємин і причин, через які дитина втратила батьківське піклування.

Заклади охорони здоров’я організовують проходження прийомними дітьми обов’язкового медичного огляду, їх диспансерний нагляд та проведення антиретровірусної терапії дітям, ураженим ВІЛ-інфекцією (за показаннями).

Органи управління освітою забезпечують право на здобуття освіти прийомними дітьми, у тому числі ураженими ВІЛ-інфекцією, за формою залежно від стану їх здоров’я.

Чи передбачені для Вас зміни у житловому статусі в разі створення прийомної сім’ї?

Ні. Ніяких пільг щодо поліпшення житлових умов законодавством не передбачено. У разі утворення прийомної сім'ї прийомні батьки беруть за плату прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов. Однією з умов влаштування дитини є можливість виділити їй індивідуальне місце для проживання.

Припинення функціонування прийомної сім’ї

Якщо у прийомній сім’ї виникнуть несприятливі умови для виховання дітей та спільного проживання (важка хвороба прийомних батьків, зміна їх сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей), або Ви не будете виконувати обов’язки щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, буде порушуватися схеми антиретровірусної терапії дитини, або ж дітей повернуться рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю) чи дитина досягне повноліття або Ви – пенсійного віку, то договір буде розірвано.

У разі припинення дії договору сім’я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування (дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, - органом місцевої виконавчої влади на підставі висновку закладу охорони здоров’я), який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню (влаштуванню) дітей в інтернатні заклади.

Контроль за виконанням договору, а також за умовами проживання, виховання прийомних дітей здійснюють місцеві служби у справах неповнолітніх.

Чи може бути подовжено дію договору і функціонування прийомної сім’ї?

Індивідуальні випадки вирішуються органами опіки і піклування, які приймали рішення про створення прийомної сім’ї. На подовження терміну діяльності прийомної сім’ї потрібна згода прийомних батьків і місцевого органу виконавчої влади, який приймав рішення про створення прийомної сім’ї. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім’я може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років. Обов’язково потрібно враховувати, що всі вікові обмеження для прийомних батьків встановлені з тим, щоб убезпечити дитину від повторного переживання втрати батьків. Бажано, щоб до досягнення батьками пенсійного віку дитина стала повнолітньою.

Фінансове і матеріальне забезпечення прийомних сімей

Починаючи з 1 січня 2006 року фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок державного бюджету. Раніше прийомні батьки не отримували додаткових коштів від держави. Запровадження єдиного механізму "гроші ходять за дитиною", розробленого Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту і Державним департаментом з усиновлення і захисту прав дитини, дозволило всім дітям з відповідним статусом в прийомних сім’ях і дитячих будинках сімейного типу отримувати соціальну допомогу, а прийомним батькам і батькам-вихователям -- грошове забезпечення. Раніше на державному утриманні перебували лише вихованці державних закладів.

Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. У 2006 році прожитковий мінімум становив у різний період різну суму, враховуючи різні вікові потреби дітей. Для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2006 року -- 400 гривень, з 1 квітня – 410 гривень, з 1 жовтня -- 418 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня -- 514 гривень, з 1 квітня -- 527 гривень, з 1 жовтня -- 536 гривень. На 2007 рік проектом закону "Про державний бюджет України" передбачено для дітей до 6 років: з 1 січня -- 434 грн., з 1 квітня -- 442 грн., з 1 жовтня -- 450 грн.; для дітей від 6 до 18 років: з 1 січня -- 558 грн., з 1 квітня -- 568 грн., з 1 жовтня -- 579 грн.

Одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення. Порядок призначення і виплати грошового забезпечення визначається і затверджується Кабінетом Міністрів України. Зараз він становить 35% від розміру соціальної допомоги на дитину. У разі затвердження нового рівня прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення прийомних батьків.

Кошти, що виділяються на утримання дітей у прийомній сім'ї, перераховуються на особистий рахунок одного з прийомних батьків, відкритий в установі банку за місцем проживання прийомної сім'ї. Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються прийомними батьками для задоволення потреб прийомних дітей у наступному році.

Місцеві відділи у справах сім’ї, дітей та молоді щороку забезпечують безкоштовне оздоровлення прийомних дітей у дитячих оздоровчих закладах. Прийомні діти, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до спеціалізованих санаторіїв органом, який прийняв рішення про утворення прийомної сім’ї.

Чи можете Ви отримувати додатково благодійну допомогу?

Так, прийомній сім’ї може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями, фондами, фізичними особами.

Чи матимете Ви трудові і пенсійні пільги в разі створення прийомної сім’ї?

Додаткових соціальних пільг для прийомних батьків не передбачено.

Хто здійснює контроль за діяльністю прийомної сім’ї?

Раз на рік місцева служба у справах неповнолітніх готує звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей у прийомній сім'ї на основі інформації, що надається соціальним працівником, який здійснює соціальне супроводження родини, вихователем дошкільного навчального закладу або класним керівником загальноосвітнього навчального закладу, де навчається дитина, дільничним лікарем-педіатром, дільничним інспектором місцевого відділку міліції. Прийомні батьки обов’язково ознайомлюються з складеним звітом, який затверджується начальником місцевої служби у справах неповнолітніх.