Корисні копалини

Мінерально-сировинна база Луганської області

Мінерально-сировинна база Луганській області складається з багатьох корисних копалин, основними з яких є вугілля, підземні води (прісні, технічні, мінеральні, шахтні та ін.), неметалеві корисні копалини.

Підземні води є основним джерелом господарсько-питного централізованого водопостачання населення та підприємств Луганській області.

У зв’язку з тим, що Луганська область відноситься до регіонів з особливим техногенним навантаженням, де склалась несприятлива екологічна обстановка, яка негативно впливає на гідродинамічний та гідрохімічний стан підземних вод в даному регіоні.

У Луганській області видобувають вугілля, газ, конденсат, нафту, пісковик, пісок, глину, крейду.

Найбільш розвинута мінерально-сировинна база горючих корисних копалин - вугілля, у меншому обсязі - метану вугільних родовищ, природного газу та газового конденсату. Особливе значення мають родовища неметалічних корисних копалин.

 

Вугілля

Розвідані запаси кам’яного вугілля, що знаходиться на території,  підконтрольній українській владі, становлять більше 3297,0 млн. т, тільки 14,0 % цих покладів розробляється.

Наявність в Луганській області кам'яного вугілля визначили місця  розташувань гірничовидобувних підприємств.

В межах Луганської області, (що знаходиться на території підконтрольній українській владі), запаси вугілля та супутніх германію та газу – метану у вугіллі зосереджені в надрах Лисичанського, Мар’ївського та Старобільського геолого-промислових районах.

Для забезпечення зростання видобутку енергетичного вугілля найбільш перспективним в Луганській області є Старобільський геолого-промисловий  район, який до цього часу ще не освоєний промисловістю.

Вугілля Лисичанського, Мар’ївського та Старобільського геолого-промислових районів відноситься до марок Д, ДГ, Г, Ж, тому основний напрямок використання вугілля - енергетичний. Вугілля Мар’ївського геолого-промислового району (при відповідних показниках якості вугілля) може бути придатним для коксування.

Золи вугілля можуть використовуватися для виробництва  наповнювачів, а також у якості заповнювачів для бетонів.

За станом на 01.01.2019 року Державним балансом запасів корисних копалин (вугілля) на території  Луганської області, що підконтрольна владі України, обліковано 54 вугільних родовища, у тому числі 12 діючих шахт різної форми власності. На 54 вугільних родовищах загальна кількість балансових запасів вугілля категорій А+В+С1  становить 3297,0 млн. т., категорії С2 - 1 258,0 млн. т.

Вугілля марок Г, Ж восьми вугільних родовищ Мар’ївського геолого-промислового району придатне для коксування, тому може використовуватися у коксохімічній промисловості. Станом на 01.01.2019 року запаси коксівного вугілля восьми вугільних родовищ Мар’ївського геолого-промислового району становлять 462,9 млн. т.

 

Германій

Вугільні пласти Лисичанського, Мар’ївського та Старобільського геолого-промислових районів є германієносними. Германій – це хімічний елемент, який відноситься до класу розсіяних елементів. Германій використовується в багатьох галузях промисловості і попит на нього постійно зростає. Найбільші концентрації германію спостерігаються у вугіллі марок Д, ДГ, Г.

В межах Луганської області, (яка підконтрольна владі України), запаси германію оцінені в коксівному вугіллі по двох родовищах і енергетичному вугіллі по 25 вугільних родовищах, в тому числі по 8 діючих шахтах ПАТ «Лисичанськвугілля» та ДП «Первомайськвугілля». За станом на 01.01.2019 року Державним балансом запасів корисних копалин (германій у кам’яному вугіллі) Луганської області (територія, що підконтрольна владі України) обліковані запаси германію за категоріями у кількості: С1 - 8,4 тис. т, С2  - 4,6 тис. т, марок вугілля Д, ДГ, Г та Ж.

 

Газоносні вугільні родовища

Газоносні вугільні родовища враховуються як нетрадиційні джерела вуглеводородних газів . Метан вугільних родовищ при перерахунку на умовне паливо займає 3 - 4 місце у світі після вугілля, газу, нафти і може  розглядатися як компонент паливно-енергетичної сировинної бази.

Загальні запаси та ресурси метану кам’яновугільних родовищ Луганської області підраховані на глибинах від 500 м до 1300 м. Кількість метану, яка міститься у вуглевміщуючих гірських породах та вугіллі, плавно збільшується при зростанні ступеня метаморфізму вугілля від довгопламеневих до пісних та низькометаморфізованих антрацитів.

 Вугільна товща Лисичанського, Мар’ївського та Старобільського геолого-промислових районів складена вугіллям марок  Д, ДГ, Г, Ж, які є газоносними.

В межах Луганської області (територія, що підконтрольна владі України), запаси газу-метану оцінені по 12 вугільних родовищах Лисичанського та Мар’ївського геолого-промислових районах, в тому числі по 6 діючих шахтах ПАТ «Лисичанськвугілля» та ДП «Первомайськвугілля». За станом на 01.01.2019 року Державним балансом запасів корисних копалин (метан вугільних родовищ) Луганської області обліковані запаси метану за категориями у кількості : С1 - 5601,0 млн.м3, С2  - 5377,0 млн.м3.

 

Підземні води

Станом на 01.01.2019 в Луганській області нараховується 52 ділянки родовищ питних підземних вод, експлуатаційні запаси яких складають 1228,937 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1.

Крім цього, в межах області експлуатується 4 водозабори з продуктивністю >1,0 тис. м3/добу на незатверджених запасах підземних вод.

За даними держобліку на території Луганської області у 2018 році всього відібрано 128,138 тис. м3/добу, з них прісних підземних вод 65,734 тис. м3/добу з затвердженими запасами.

У 2018 р. підземні води Луганської області використовувались на господарсько-питні цілі у кількості 71,939 тис.м3/добу, на виробничо-технічні потреби – 6,834 тис.м3/добу.

Крім прісних підземних вод, придатних для господарсько-питного водопостачання, надра Луганської області вміщують також мінеральні води.

В Луганській області розвідано і оцінено 4 родовища мінеральних вод, балансові запаси яких складають 1,2612 тис. м3/добу. У 2018 р. було використано 0,03 тис. м3/добу мінеральних вод із затвердженими запасами.

 

Неметалеві корисні копалини

Розташування родовищ будівельних матеріалів обумовлено геологічною будовою північної території Луганської області, літологічним складом порід.

Родовища будівельного піску та цегельно-черепична сировина (глина, суглинок, аргіліти, сланці глинисті, пісок) в основному зосереджені на лівобережжі р. Сіверський Донець.

Запаси неметалічних корисних копалин території Луганської області, що знаходяться на території підконтрольній українській владі , які обліковані Державними балансами запасів корисних копалин України станом на 01.01.2015 року включають 55 родовищ та становлять 241964,9 тис. м3                 (у т. ч. за категоріями: А - 38072,9 тис. м3, В - 72016 тис. м3, С1-131876 тис. м3), категорії С2  - 22179,5 тис. м3, забалансові - 129111 тис. м3.

Родовища неметалічних корисних копалин Луганської області за видами сировини підрозділяються на такі групи:

- гіпс та ангідрит (кількість родовищ –1);

- глина тугоплавка (3);

- сировина керамзитова (1);

- крейда будівельна (8);

- сировина карбонатна для соди (крейда) (1);

- пісок будівельний (17);

- пісок для пісочниць локомотивів (1);

- сировина для мінеральних фарб (1);

- сировина цегельно-черепична (глина, суглинок, аргіліти, сланці глинисті, пісок) (кількість – 22).

Гіпсовий камінь придатний для виготовлення гіпсу будівельного I сорту та для виробництва в'яжучих речовин.

З полтавської глини (нижній неоген) можливе отримання 18-щілинних каменів керамічних, плитки глазурованої для внутрішнього облицювання, фасадної плитки (з додаванням 8-10% шамоту). Глини Марківського родовища придатні для виробництва плитки для підлог, облицювальних керамічних плит, каналізаційних труб та інших грубокерамічних виробів.

Запаси аргілітів, алевролітів та глинистих пісковиків ділянки Вікторівського родовища можуть використовуватися у якості сировини для виробництва керамзитового гравію марок 450-500 (ГОСТ 9559-76).

Крейда придатна для виробництва кальцинованої соди. Крейда, не кондиційна для содового виробництва, придатні для випалювання вапна, для виробництва будівельного вапна I-II сорту.

Північ Луганської області має значні запаси будівельних пісків. Серед них переважають кварцові, дрібнозернисті, глинисті або пилуваті піски і різноманітні піски різних генетичних типів. Широке застосування піски знайшли у промисловості будівельних матеріалів.

 Станом на 01.01.2020 року Державною службою геології та надр України видано 85 спеціальних дозволів на користування надрами на підконтрольній території Луганської області, з яких на:

- газ, нафту, конденсат - 39 спеціальні дозволи;

- воду - 23 спеціальних дозволів;

- будівельні матеріали - 9 спеціальних дозволів;

- вугілля кам'яне - 11 спеціальних дозволів;

- без використання корисних копалин - 3 спеціальні дозволи;

-  у т.ч. на лінії розмежування - 7 спеціальних дозволів.

З них 2 дозволи видані на використання корисних копалин місцевого значення: Шипилівське родовище крейди; Вікторовське родовище суглинків.

Ознайомитися з детальною інформацією щодо наданих спеціальних дозволів на користування надрами та мінерально-сировинної бази Луганської області можна за посиланням http://geoinf.kiev.ua/specdozvoli/

Перелік діючих спеціальних дозволів на користування надрами на підконтрольній Українській владі території Луганської області станом на 01.07.2019 року