Головне управлiння економiки Телефон (код 0642): 53-80-08 Поштова адреса: 91016, м. Луганськ, пл.Героїв ВВВ, 3а

1. За часів незалежності України зовнішньоекономічна складова відіграє ключову роль в розвитку та реформуванні економіки: спочатку як фактор подолання кризових тенденцій та економічного спаду, а з 1999 року до теперішнього часу - як важливий фактор економічної стабілізації та зростання.

Економіка незалежної України є надзвичайно експортно-орієнтованою. Частка промислової продукції, що експортується, коливається на рівні 50% від загального обсягу промислового виробництва і становить близько 55% від ВВП. Понад третину вартості загального експорту припадає на продукцію металургійної галузі, а частка в експорті продукції хімічної та нафтохімічної промисловості дорівнює 20, машинобудівної - 10, аграрного сектору та харчової промисловості - понад 10 відсотків.

Подібний вплив на зростання національної економіки має й імпорт. За результатами 2005 року частка високотехнологічних інвестиційних товарів, сировини та енергоносіїв у загальному обсязі імпорту складала понад 60%, що й визначило й визначатиме у подальшому динаміку економічного зростання.

Така структура ВВП і його залежність від зовнішньоекономічної діяльності підтверджує важливість розвитку зовнішньої торгівлі, необхідність нарощування експорту, розширення доступу українських товарів на зовнішні ринки. Цьому сприятиме членство у Світовій організації торгівлі, на яку припадає 95 % світової торгівлі.

За таких умов Україна об'єктивно зацікавлена в стабільних та надійних експортних та імпортних потоках товарів та послуг, а членство в СОТ є важливим інструментом забезпечення такої стабільності.

2. За розрахунками *, сукупне зростання добробуту від вступу України до СОТ складе 10,2% обсягу споживання України, а ВВП - 4,8% у довгостроковій перспективі. Можна очікувати, що вступ до СОТ приведе до зростання експорту товарів та послуг на 9,2% та імпорту на 11,8%.

В свою чергу, вищий рівень ВВП та, зокрема, сукупного експорту приведе до зростання попиту на фактори виробництва та, як наслідок, зростання реальної заробітної плати. За розрахунками, вступ до СОТ вплине на зростання заробітної плати кваліфікованих та некваліфікованих працівників на 5,7%, тоді як доходність капіталу збільшиться на 0,3% при зростанні його обсягу на 3,7%.

Система норм та правил СОТ має регуляторний вплив практично на всі структурні елементи економіки України.
Проте значною мірою економіка України вже сьогодні функціонує в умовах СОТ, оскільки секторальні зобов'язання, взяті в рамках переговорів, в основному відповідають діючому законодавству.

Тому вимоги щодо лібералізації доступу до внутрішнього ринку

впливатимуть переважно на обробну галузь промисловості, сільське господарство, оптову та роздрібну торгівлю, транспорт та зв'язок, тобто на частку економіки, яка дорівнює близько 60 % ВВП.

Також варто зазначити, що вплив вступу до СОТ на сектори торгівлі, транспорту та зв'язку, частка яких в структурі ВВП дорівнює 25 %, матиме позитивний характер, виходячи з прогнозу збільшення обсягів торгівлі та її інфраструктурного забезпечення.

Тому для оцінки наслідків від вступу до СОТ у галузевому розрізі необхідно звернути увагу на аналіз впливу на такі галузі: металургія та металообробка, хімічна промисловість, машинобудування, текстильна промисловість, сільське господарство, сектор фінансових послуг та зв'язку.

Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на продукцію металургії та металообробки зменшиться з 1,86% до 1,83%.

Відношення експорту до обсягів виробництва сектора приблизно 70%, імпорту до обсягів виробництва коливається на рівні 6-8%.
Вступ країни до СОТ не призведе до значного зменшення ставок тарифу.

Членство в СОТ скасує квоти на імпорт продукції з України до ЄС. Ситуація в секторі визначатиметься кон'юнктурою світового ринку, тоді як вплив СОТ буде мінімальним.

Світовий ринок чорних металів та виробів з них характеризується високим рівнем конкуренції, що серед іншого зумовлює активне використання таких інструментів, як антидемпінгові розслідування (на цю галузь припало 821 з 2840 таких розслідувань, ініційованих протягом 1995-2005 рр.)

Довідково: на даний час щодо української продукції в металургійній промисловості діє 24 антидемпінгових заходи в 11 країнах світу (США, Російська Федерація, ЄС, Мексика, Канада, Таїланд, Туреччина, Аргентина, Венесуела, Перу, Індія).

Членство в СОТ дає можливість оскаржувати такі рішення, про що свідчить той факт, що протягом 1998-2005 рр. орган врегулювання торговельних суперечок СОТ розглянув 30 звернень країн, що зіткнулись з обмеженнями на імпорт металопродукції.

Але при цьому слід відзначити, що в довгостроковій перспективі ситуація на ринку чорних металів та виробів з них визначатиметься такими чинниками:

наявністю надлишкових виробничих потужностей внаслідок розширення виробництва в багатьох країнах з економікою, що динамічно розвивається,
динамікою реструктуризації сектору в розвинутих країнах,
модернізацією металургійного виробництва, тощо.

Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на хімічну продукцію має становити 6%, тоді як сьогодні фактична середньоарифметична ставка становить 4,09%. Таким чином, галузь вже сьогодні функціонує в режимі членства України в СОТ.

Відношення експорту до обсягів виробництва сектора перевищує 50%, імпорту до обсягів виробництва коливається на рівні 10%.
Для світового ринку хімічних товарів також характерне використання таких інструментів, як антидемпінгові розслідування (на цю галузь припало 563 з 2840 таких розслідувань, ініційованих протягом 1995-2005 рр.)

Довідково: на даний час щодо української продукції хімічної промисловості діє 8 антидемпінгових заходи в 4 країнах світу (ЄС, США, Туреччина, Бразилія).

Вступ країни до СОТ не призведе до зміни тарифного режиму, але посилить позиції українських виробників при застосуванні проти них антидемпінгових заходів.

За результатами аналізу, рівень зростання сукупного випуску завдяки вступу України до СОТ у хімічній промисловості, виробництві гумових та пластмасових товарів буде другим за значенням після зростання металургії. Відповідно до результатів дослідження, сукупний випуск в цій галузі зросте на 20,8% в довгостроковій перспективі як завдяки тарифній реформі, так і через покращення доступу до ринків. Зростання переважно пояснюється значним збільшення експорту (+26,6%) на фоні високої експортної інтенсивності цього сектора. Зміна внутрішньої пропозиції також буде високою (+12,1%). Водночас, відбудеться лише помірне зростання імпорту (+3,9%). Швидкий розвиток хімічної промисловості приведе до зростання потреби сектора в робочій силі. Очікується, що рівень зайнятості зросте на 17,6%.

Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на продукцію машинобудування має становити 5,02%, тоді як фактична середньоарифметична ставка сьогодні становить 4,4%. Таким чином, і ця галузь вже функціонує в режимі членства України в СОТ.

Відношення експорту до обсягів виробництва сектора коливається в межах 42-50%, імпорту до обсягів виробництва коливається в межах 60-70%.

Вступ країни до СОТ не призведе до зміни тарифного режиму, але посилить позиції українських виробників при застосуванні проти них антидемпінгових заходів. Водночас членство в СОТ призведе до необхідності переглянути політику державної підтримки окремих секторів машинобудування.

Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на продукцію становитиме 6%, тоді як діюча середньоарифметична ставка становить 4,09%. Таким чином, галузь вже сьогодні функціонує в режимі членства України в СОТ.
Відношення експорту до обсягів виробництва сектора коливається в межах 45-50%, імпорту до обсягів виробництва - перевищує 50%.

Приєднання України до відповідних секторальних ініціатив суттєво не вплине на торговельний режим даної галузі. Вступ до СОТ практично не вплине на стан національного виробника. В той же час, вступ України до СОТ посилить позиції українських виробників при застосуванні проти них антидемпінгових заходів.

Протягом 2001-2004 років здійснено лібералізацію торгівлі текстильними і швейними виробами між Україною та ЄС відповідно до правил СОТ. За період безквотової торгівлі обсяги експорту української текстильної продукції до країн ЄС у 2005 році зросли майже у два рази у порівнянні із 2000 роком.

В цілому, легка промисловість є прикладом галузі, яка фактично з 2001 року працює за митними тарифами СОТ.

Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію зменшиться з 13,84% до 11,16%.

Відповідно до Угоди СОТ про сільське господарство внутрішня підтримка сільського господарства скоротиться протягом 5 років на 20% порівняно з базовим періодом.

Відношення експорту до обсягів виробництва сектора коливається від 8 до 6%, імпорту до обсягів виробництва - від 1 до 2 % (за винятком неврожайного 2003 року).

Вступ України до СОТ надасть можливість посилити позиції на експортних ринках.

Вступ країни до СОТ призведе до значного зменшення ставок тарифу, але деякі з них залишатимуться незмінними до 2010 року. Країні доведеться реструктуризувати допомогу сектору відповідно до умов СОТ, що відбувається вже зараз.

Оскільки різниця між світовими цінами та цінами вітчизняного виробника зменшується, Україна залишатиметься нетто-експортером основних сільськогосподарських товарів.

Членство України у СОТ вимагає провести певне ринкове реформування аграрного сектору та лібералізувати доступ до ринку аграрної та харчової продукції. Це питання є найбільш гострим з усієї кількості проблем, оскільки сільськогосподарський сектор є найменш реформований і забезпечує близько 16% робочих місць та 14.5% ВНП країни. Така частка сектору в економіці країни означає, що будь-яке втручання може викликати певні зміни економічних індикаторів, як-то рівень безробіття, розподіл доходів, загальний добробут та ін.
Міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією в рамках СОТ регулюється єдиною для всіх членів СОТ Угодою про сільське господарство, якою передбачено переведення всіх нетарифних бар'єрів (крім санітарних і фітосанітарних) щодо імпорту сільськогосподарської продукції в тарифи та визначення їх верхньої межі; поступове зниження імпортних тарифів; скорочення внутрішніх та експортних субсидій для сільськогосподарської продукції.

Протягом 1996 - 2001 років середньоарифметична ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію складала 19 - 19,5%. За цей час показники імпорту по роках коливалися від 760 до 1400 млн. дол. США.

Зростання імпорту сільгосппродукції при зменшенні ставки ввізного мита не перевищить 7 - 8%.

Відповідно до Угоди про сільське господарство внутрішня цінова підтримка сільського господарства або так звані заходи "жовтої скрині" (показником, що її характеризує, є сукупний вимір підтримки - СВП) повинна бути скорочена протягом п'яти років на 20% порівняно з базовим періодом. Однак це скорочення не стосується бюджетних програм підтримки в рамках "зеленої скрині". Навпаки, Україна може без будь яких СОТівських обмежень збільшити використання дозволених "зелених" субсидій, зокрема на такі цілі, як фінансування дослідницьких, учбових, консультативних і маркетингових програм, створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки в т.ч. Аграрного фонду, страхування та гарантування безпеки доходів, виплати на відшкодування збитків від стихійних лих, допомогу на структурну перебудову, виплати за програмами охорони довкілля та регіональними програмами допомоги.

Як показало проведене дослідження, в результаті вступу до СОТ сукупний випуск в секторі сільського господарства зросте на 1,5% в довгостроковому періоді. Зокрема, очікується, що покращення доступу на ринки приведе до суттєвого зростання експорту (+43,5%). Покращення ефективності роботи галузі призведе до незначного скорочення зайнятості (-2,4%), причому цю робочу силу поглинуть інші сектори економіки.

Зважена бюджетна політика, спрямована на модернізацію сільського господарства та розвиток його інфраструктури, дасть змогу в умовах членства України в СОТ забезпечити необхідну конкурентоспроможність та захищеність найбільш вразливого сектору української економіки.

В цілому слід зазначити, що державна політика в сфері сільського господарства потребує серйозного реформування з метою підвищення її ефективності.

Як свідчить міжнародний досвід, сьогодні державна аграрна політика повинна концентруватись на підвищенні конкурентоспроможності аграрного сектору, забезпеченні якості та безпеки продуктів харчування та сприянні охороні довкілля.

Одним з напрямків такого реформування має стати відокремлення підтримки сільськогосподарських виробників від підтримки розвитку сільських територій, перехід від виробничих субсидій до незалежних від обсягів та типу виробництва прямих платежів. Всі ці заходи узгоджуються з вимогами СОТ та довели свою ефективність в різних країнах.

Сектор фінансових послуг

За своїм значенням в економіці України фінансовий сектор залишається надзвичайно малим: обсяг послуг сектора складає лише 2% від загального випуску. Відновлення довіри економічних агентів до фінансового посередництва після фінансової кризи 1998 року значно сприяло пожвавленню його зростання. Протягом 2000-2003 року випуск послуг фінансового посередництва зріс утричі, причому найбільше зростання відбулося у банківському секторі та секторі страхування.

Частка доданої вартості сектора фінансового посередництва у ВВП зросла від 2 до 4% за період 2000-2003 років. В секторі зайнято, в середньому, 1% загальної кількості робочого населення України.

Найбільш розвинутим сьогодні в Україні є банківський сектор, а після нього ринок страхових послуг. Починаючи з 2000 року банківські депозити та кредити зростали надзвичайно швидкими темпами, а страховий сектор демонстрував динамічне розширення.

Як показало проведене дослідження, сукупний випуск у галузі фінансового посередництва зросте на 3,9% у довгостроковому періоді як наслідок вступу до СОТ. Основні зміни відбудуться завдяки реформі умов доступу для прямих іноземних інвестицій. Очікується, що вступ України до СОТ скасує дискримінацію у торгівлі послугами фінансового посередництва, збільшить експорт галузі на 6,3%, а імпорт на 10,5%. Лібералізація торгівлі послугами приведе до зростання імпорту та скорочення цін у галузі, що дасть змогу здешевити ресурси для виробників та підвищити добробут для домогосподарств, перш за все міських та небідних сільських домогосподарств, які є головними кінцевими споживачами фінансових послуг. Завдяки зростанню сукупного випуску внаслідок реформи умов доступу для іноземних інвестицій очікується збільшення зайнятості у секторі як кваліфікованої, так і некваліфікованої праці.

Сектор зв'язку поступово набуває значимості протягом останніх років: його частка у загальному випуску зросла з 1.6% до 2.1% у 2000-2003 роках. Зважаючи на експоненційні темпи росту обсягів надання послуг мобільного зв'язку та Інтернет - послуг, роль сектора в економіці України значно зросте.

Ця тенденція пояснює зростання частки доданої вартості до 3.6% ВВП у 2003 році. Рівень зайнятості в галузі протягом 2000-2003 років мав тенденцію до зниження та досяг 252 000 чоловік, в той час як додана вартість вироблена сектором зросла, таким чином збільшивши ефективність праці. З іншого боку, частка сектора в загальній зайнятості зросла до 2.2%. Це означає, що сектор є достатньо працемісткий.

Протягом 2000-2003 сектор телекомунікацій був один з тих, що зростає найбільшими темпами (зростання прибутків до 30% на рік) в Україні. Розрив з розвитком відповідного сектора Європи скоротився приблизно у 5 разів для сектора мобільних послуг, 2 рази для Інтернет-послуг, та майже не змінився для послуг з надання стаціонарного телефонного зв'язку.

За результатами аналізу, загальний випуск у галузі телекомунікацій зросте на 7,8% у довгостроковому періоді завдяки вступу України до СОТ, переважно через скасування перешкод для прямих іноземних інвестицій. У результаті ціни зменшаться, приносячи користь як виробникам, так і кінцевим споживачам. Це буде особливо вагомим для міських домогосподарств - основних споживачів послуг галузі - та приведе до збільшення їх добробуту. Сприятливі тенденції відобразяться на підвищенні зайнятості у цій галузі (+4,2% у довгостроковому періоді).

3. За експертними оцінками, кумулятивний вплив для галузей національної економіки від вступу України до СОТ матиме позитивний характер.

Членство України в СОТ сприятиме додатковому зростанню реального валового внутрішнього продукту за рахунок додаткового збільшення експорту української продукції в обсязі щонайменше 1,5-2 млрд. дол. США, а за сприятливих умов - до 4 млрд. дол. США, що буде пов'язано насамперед із зменшенням втрат від антидемпінгових розслідувань та послабленням тарифних та нетарифних бар'єрів для експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки. Крім того, вступ до СОТ стимулюватиме додаткове залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України щонайменше до 500 млн. дол. США щорічно, що сприятиме економічному зростанню, структурній перебудові економіки України, насиченню внутрішнього ринку виробничого та невиробничого споживання за рахунок українських товарів, зростанню ВВП шляхом природного заміщення імпортних товарів народного споживання тривалого користування на українські і, відповідно, додаткового зростання ВВП за рахунок скорочення імпорту.

Вищезазначене підтверджується досвідом європейських країн, які порівняно недавно стали членами СОТ.

Вступ до СОТ приведе до суттєвого збільшення частки оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту (на початку 2005 року питома вага оподаткованого імпорту в його загальному обсязі складала близько 30%).

Крім того, слід врахувати що на сьогодні держава втрачає значні кошти внаслідок штучного заниження митної вартості. Звідси можна стверджувати що зниження митного тарифу не буде мати негативних наслідків.

Також, досвід країн Центральної та Східної Європи, країн колишнього СРСР, які набули членства в СОТ, свідчить про те, що різкого збільшення імпорту до України внаслідок вступу до цієї міжнародної організації не відбудеться.

Слід також враховувати і той факт, що в Україні енергоносії та поставки товарів в рамках угод про вільну торгівлю митом не обкладаються.

Також слід зазначити, що протягом 2005 року Верховною Радою України прийнято низку законів України, спрямованих на приведення рівня митно-тарифного захисту у відповідність з вимогами СОТ.

З прийняттям цих законів рівень лібералізації доступу до ринків України вже на сьогодні, в основному, приведено у відповідність вимогам СОТ.

Збільшення сплати мита та надходжень до бюджету відбувається за рахунок легалізації контрабандних імпортних потоків.

Таким чином, на сьогоднішній день митно-тарифна політика відповідає вимогам членства України у СОТ, при цьому вона є виваженою та направленою як на лібералізацію зовнішньої торгівлі та легалізацію тіньових потоків імпорту, так і на захист національного товаровиробника, а також на легалізацію торгівлі та збільшення надходжень до Державного бюджету.

4. Поряд із суттєвою лібералізацію торговельного режиму та відкриттям ринків для імпортної продукції Угодами СОТ передбачено розгалужений механізм захисту внутрішнього ринку, який передбачає:

Професійне використання зазначених інструментів захисту гарантовано посилить позиції України у міжнародній торгівлі.

Висновки

Вплив на макроекономічне середовище полягатиме у наступному:

5. Членство в СОТ стане стимулом для створення стабільного законодавства, привабливого ринкового та інвестиційного середовища, яке сприятиме проведенню структурної перебудови та модернізації економіки в цілому та окремих її галузей, сприятиме підвищенню потенціалу експортно-технологічних виробництв, розширенню присутності на зовнішніх ринках.

* Відповідно до розрахунків за прикладною динамічною моделлю загальної рівноваги, побудованої в рамках проекту "Аналіз економічних наслідків вступу України до СОТ", здійсненого міжнародним консорціумом, який складався з Інституту еконоічних досліджень та політичних консультацій (Київ, Україна), компанії "Копенгаген Економікс" (Данія) та Інституту Східної Європи Мюнхен (Німеччина), на замовлення Міністерства економіки України в рамках Голландського гранту TF 050270 (далі Проект аналізу економічних наслідків вступу України до СОТ)

** Відповідно до результатів Проекту аналізу економічних наслідків вступу України до СОТ (див. попереднє посилання)

Головне управлiння економiки

Щодо галузевих економічних наслідків приєднання України до СОТ

Аналітична записка щодо галузевих економічних наслідків приєднання України до СОТ

Висновки