5 запитань до судового позову народного депутата, який поставив під загрозу вибори в 34 ОТГ

Експерти Аналітично-правової групи Центрального офісу реформ при Мінрегіоні пояснили, що не так з позовом народного депутата Артема Вітка до Окружного адміністративного суду міста Києва, у якому він вимагає скасувати призначені на 23 грудня 2018 року перші вибори у 34 об’єднаних територіальних громадах.

1. Позов пан Вітко подав як народний депутат України

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, народні депутати не можуть представляти інтереси народу України у адміністративних судах (ч. 2 та ч. 3 ст. 43 КАС України).

Отже суд мав би залишити позовну заяву без розгляду, бо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності (п. 1 ч. 2 ст. 183, п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС).

2. Недостатньо обґрунтувань та доказів

Доказів, які б свідчили про порушення процедури добровільного об’єднання громад, народний депутат не надав. Суд також не дає правової оцінки обставинам, на які посилається позивач.

3. Позов зачіпає інтереси понад 200 тисяч громадян України – мешканців громад

Суддя Олеся Миколаївна Чудак, чомусь, не врахувала принцип балансу інтересів та не надала належної оцінки питанню, яким чином позов неналежного позивача може відобразитись на долі кількасот тисяч українців.

4. Зупинення дії рішень ОТГ не має правових наслідків

Рішення рад про добровільне об’єднання, дію яких зупинила суддя (є за посиланням), є актами індивідуальної дії, оскільки стосуються конкретних юридичних осіб та визначають правові наслідки для цих осіб. Після набрання чинності зазначеними рішеннями, вони вичерпують свою дію. А отже зупинення їхньої дії не має жодних правових наслідків.

5. Надто просто і швидко

Окружний адміністративний суд Києва дуже швидко – протягом доби - розглянув вимоги і ухвалив рішення про зупинення дії рішень місцевих рад про добровільне об’єднання територіальних рад. При цьому суд прийняв рішення про спрощене провадження. Отже суддя оцінила справу як питання незначної складності. Це видається дещо дивним, бо позовні вимоги заявлено до 35 відповідачів, є 175 третіх осіб і рішення зачіпає інтереси понад 200 тисяч громадян України. Можливо, швидкість, з якою розглядалася справа, завадила суду прийняти зважене рішення.

Висновок

Виявляється, що взагалі безпідставно і дуже легко можна зупинити рішення, на прийняття яких громади витратили місяці, перекреслити рішення, які обговорювали тисячі людей. То чи не привід це для інших противників реформи вчинити так само?

Звісно, це не мотивує громади до змін. Це дає скептикам привід для критики. Це не додає переваг реформі для тих, хто сумнівається. І це ще один виклик, який громади точно подолають, бо час змін настав.

У противників реформи вже з’являються імена, і це добре, бо коли знаєш, хто проти тебе, які в нього інтереси, і впевнений, що правда на твоєму боці, то ти вже майже переміг.

Джерело інформації:https://decentralization.gov.ua/news/10040