Увечері 23 лютого вони йшли з роботи назустріч домашнім справам, колеги заступали на нічну зміну у відділеннях.

Декілька карет швидкої допомоги перебували на виклику, коли почалися перші вибухи – марш російського вторгнення.

На той момент на Луганщині працювали 57 лікувально-профілактичних закладів. Це 20 закладів первинної ланки (центрів первинної медико-санітарної допомоги та амбулаторій у статусі окремих юридичних осіб), 18 закладів, що надавали вторинну медичну допомогу, та 19 закладів високоспеціалізованої медичної допомоги.

Медична спільнота області налічувала близько 9500 осіб, які зараз розкинута по всій країні.

Більше 3,5 мільйонів разів щорічно записувалися на прийом лікарів жителі регіону. 15 тисяч життів на рік рятували на операційних столах області.

Під час пандемії коронавірусу близько половини із 4800 ліжок були пристосовані для госпіталізації хворих на COVID-19. Майже до кожного із них був підведений кисень.

Бригади екстреної медичної допомоги КНП «Луганський регіональний центр екстреної медичної допомоги»  щорічно здійснювали близько 126 тисяч виїздів.

Але ракетами у наші домівки «люб’язно» постукав «руський мир». Заклади охорони здоров’я міст, що опинились в епіцентрі бойових дій, прийняли виклик і продовжували виконувати свої обов’язки до останньої можливості.

Чи думали лікарі про власну безпеку, коли, до прикладу, ще на початку березня їхали на виклик до важкого онкохворого в нові райони Сєвєродонецька? Вони щосили намагалися допомогти важкому пацієнту, але потрапили під російський снаряд, загинули на місці. Понівечена автівка стояла там кілька місяців, а може залишається і дотепер.

Із початком війни бригади екстреної медичної допомоги Луганщини здійснили 2 476 виїздів. Доволі часто втрачали транспорт, відновлювали, або отримували новий.

У Лисичанську, до речі, медичну допомогу надають і до сьогодні.

Також там працює бригада швидкої. Упродовж квітня нею здійснено 169 виїздів, а в травні – 146 виїздів.

 КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» до останнього залишалась опорним закладом, що отримував централізовані поставки та гуманітарні медичні вантажі, продовжував надавати медичну допомогу усім мешканцям регіону, а іноді ставав для них єдиним притулком. Але останньої артилерійської атаки наша семиповерхівка не витримала – 240 мм снаряд росіян виявився міцнішим за бетон і тисячі врятованих душ. 

У Луганській обласній дитячій клінічній лікарні, починаючи з 24 лютого, отримали медичну допомогу у стаціонарі 119 дітей, 398 дітей спеціалісти проконсультували в умовах поліклініки.

Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер» до моменту окупації Кремінної за півтора місяці врятував життя 57 пацієнтам.

На цей час п’ять закладів обласного підпорядкування, у тому числі два медичних коледжі, перемістились до інших, більш безпечних регіонів країни, та продовжили свою роботу у нових умовах.

Робота у цьому напрямі триває. Частина фахівців продовжує працювати у дистанційному режимі, консультуючи своїх пацієнтів.