В Україні розпочато реформу деінституалізації, яка нівелює потребу в дитячих інтернатах. Планується, що до 2026 року дітей в держустановах опіки і виховання повинно бути не більше 0,5%, про це сказав Уповноважений Президента України з прав дітей Микола Кулеба на тренінгу для журналістів з приводу реформи інтернатних установ для дітей.

Кулеба підкреслив, що не залишати дітей - це характерна риса української культури, так як до революції 1917 року в Україні дітей не залишали в спецустановах, завжди знаходилися родичі, які брали сироту на виховання. Він підкреслив, що існуюча сьогодні в Україні інтернатна система по своїй суті є радянською.

За його словами, кількість дітей в інтернатних установах за 2016-2017 роки зросла майже на тисячу дітей, проте дітей-сиріт, які не влаштованих в сім'ї або в дитячі будинки сімейного типу, залишилося лише кілька тисяч. В цілому в Україні сьогодні діє 731 госзаведеніе такого типу з різною формою підпорядкування.

"Я хочу розвіяти міф, що інтернати сьогодні для дітей-сиріт. З 106 тисяч тільки 8 тисяч - це діти-сироти та позбавлені батьківського піклування. І то, з 8 тисяч сиріт близько 3 тисяч - це діти, влаштовані в інтернати з сімейною формою виховання. тобто, тільки близько 5 тисяч дітей можуть бути усиновлені. Решта 109 тисяч мають сім'ю ", - констатував омбудсмен.

Він зазначив, що цього вдалося досягти завдяки всеукраїнській кампанії з усиновлення дітей та підтримки дитячих будинків сімейного типу, розпочату свого часу президентом Віктором Ющенком, однак кількість дітей в інтернатах залишається стабільним за рахунок набору в них дітей, що мають батьків і переважно не мають проблем зі здоров'ям.

Кулеба вважає інтернати злом, як доказ наводячи статистику - тільки 10% випускників інтернатів повністю інтегруються в суспільство. Решта - займаються криміналом, проституцією або закінчують життя самогубством. З іншого боку, за його словами, суспільство сьогодні не спрямоване на соціалізацію дітей з інтернатів.

"Я згадую історію, що трапилася 12 років тому. Я хотів побудувати в Вишгородському районі містечко сімейного типу, щоб там жили сироти. Там був розвалений санаторій. Приїхав до сільради, кажу: дайте мені цей санаторій, я побудую там будиночки для сиріт. Мені відповіли : "Нам ці кримінальники тут не потрібні". І вони кричали з піною у рота. тобто, з одного боку, суспільство стверджує, що дитині краще бути в інтернаті, ніж в неблагонадійній сім'ї, а з іншого - не хочуть мати справ з дітьми з інтернатів і називаємо їх злочинцями. А фактично ми погоджуючись мся віддавати їх в інтернати - місця, де з них роблять злочинців, а кого-то і доводять до смерті ", - сказав він.

З метою нівелювати потребу в інтернатах проводиться реформа деінституалізації. Вона була розпочата 9 серпня 2017 року, коли Кабінет міністрів затвердив Національну стратегію реформування системи інституційної опіки і виховання дітей на 2017-2026 роки. Відповідно до цієї стратегії, в 2026 році в даних інституціях має залишитися менше 0,5% від загальної кількості дитячого населення (зараз - 1,5%). Ті діти, які все ж будуть змушені залишитися в держустановах, а не в сім'ях, будуть жити в невеликих установах, умови в яких максимально нагадують сімейні - до 10 дітей в одній установі.

Сутність реформи - в підтримці сімей, яким з тих чи інших причин, складно забезпечувати або виховувати дітей, а також підтримки системи установ сімейного типу.

Кулеба прогнозує, що опір реформі надаватимуть дирекція і співробітники інтернатів, так як бояться втратити робочі місця. Омбудсмен наголосив, що мова не йде про закриття інтернатів - більшість таких закладів зможуть бути перепрофільовані під звичайні школи або інші освітні заклади. Також, за його словами, не варто побоюватися звільнення співробітників, тому що реформа передбачає введення нових форм виховання і опіки дітей-сиріт, що буде припускати перекваліфікацію співробітників і набір нових фахівців.

Джерело: https://censor.net.ua/p3067877