У 2015 р. перед інноваторами та вченими України відкрилася можливість повною мірою, нарівні з європейцями, брати участь у грантовій програмі Євросоюзу «Горизонт 2020». «Дім інновацій» з’ясував, на що Європа готова давати гроші, як українцям потрапити до програми і як підвищити свої шанси на успіх.

У березні 2015 р. Україна підписала політичну частину Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Майже водночас із цим наша країна стала асоційованим членом рамкової програми Євросоюзу «Горизонт 2020», а українці здобули повне право брати в ній участь на тих самих умовах, що й представники країн ЄС.

Три роки не минули марно для наших інноваторів. За підсумками 457 турів подавання заявок на конкурс надійшло 1 333 проектні пропозиції від 579 українських компаній і установ. Загальна очікувана сума фінансування проектів сягала понад €357 млн. Але врешті-решт підтримку здобули тільки 97 українських організацій (близько 16,75%) і 98 проектів.

Підсумкова сума фінансування в €17,88 млн, виділена українцям, склала тільки 0,06% від загального бюджету «Горизонту 2020» та 0,89% від тих коштів, що були надані учасникам з асоційованих країн. У цьому сенсі Україна не виняток. У програмі «Горизонт 2020» беруть участь півтори сотні країн, та левову частку загального бюджету дістають представники 15 держав, які становлять кістяк ЄС. Це країни, що входили до складу Євросоюзу на 1 січня 1995 р.: Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Німеччина, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція і Швеція. Інноватори звідти за весь час програми отримали близько 87,5% її загального бюджету — аж €27,58 млрд з €31,51 млрд.

Україна не пасла задніх: за кількістю учасників та обсягом отриманих коштів наша держава посідає сьоме місце серед всіх асоційованих учасників програми. Україна в чотири рази перевершила Боснію-Герцеговину і у п’ять разів — Молдову.

Що фінансує ЄС?

В Україні є 37 НКП (національних контактних пунктів), які приймають заявки та консультують інноваторів за різними напрямками програми. Керівниця одного з них Таїсія Симочко розповіла «Дому інновацій», що подаватися на «Горизонт 2020» можна в трьох категоріях: «Передова наука», «Соціальні виклики» та «Промислове лідерство».

«Передова наука» — це розробки талановитих учених і дослідників, зайнятих в царині перспективних технологій (якщо дуже коротко). До категорії «Промислове лідерство» потрапляють бізнес-проекти у сфері космосу і нанотехнологій, IT і телекомунікацій, нові матеріали й виробничі процеси. Проекти, які займаються питаннями захисту навколишнього середовища, харчової безпеки, зміни клімату і намагаються розв’язати інші проблеми сучасного суспільства, проходять за третьою категорією — «Соціальні виклики». Що точніше проект відповідає інтересам ЄС у сфері науки та інновацій, то більше у нього шансів дістати фінансування — Європа любить практичність. Також комісія уважно оцінює команду проекту: «науковий» проект без учених або ж проект, який потребує комерціалізації, але без маркетолога в команді, не пройде перевірку.

Українським рекордсменом із залучення коштів стала SME-компанія Polyteda Cloud, яка 2016 р. здобула в рамках «Горизонту 2020» €1,22 млн на свій «хмарний» проект фізичного контролю для виробництва напівпровідників.

Серед українських консорціумів (і українських проектів загалом) найбільшу суму фінансування вдалося дістати розробникам авіаційних двигунів нового покоління. Група вітчизняних установ, зайнятих в авіакосмічній галузі, — АТ «Мотор Січ», ДП «Івченко-Прогрес» і Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», — здобули майже €1,7 млн ​​на опрацювання методології моделювання для камери підшипника в гарячому середовищі (авіадвигуна). Актуальний для Євросоюзу проект реалізують у рамках європейської ініціативи Clean Sky 2, націленої на підвищення екологічності цивільної авіації — за рахунок зниження шкідливих викидів і рівня шуму літаків.

Найбільшу ефективність у рамках «Горизонту 2020» українські організації показують у програмі SGA-RIA (Research and Innovation Actions — діяльність, спрямована на здобуття нових знань), а також MSCA-COFUND-DP і MSCA-IF-GF (програма Marie Sklodowska-Curie Actions спрямована на підтримку дослідників на всіх стадіях їхньої кар’єри, незважаючи на вік і національність).

З огляду на власний досвід участі в «Горизонті 2020» Семен Єсилевський зазначив, що слабке місце українських проектів не в їхній науковій частині, а в погано прописаних адміністративних і організаційних аспектах проекту.

— Стиль і лексика цих розділів дуже специфічні й кардинально відрізняються від внутрішніх українських грантів, до яких багато хто звик. Як і в будь-якої бюрократії, там може не бути логіки й можуть траплятися цілком нетривіальні нюанси, які ніде явно не описано та не пояснено.

Слід розуміти, що для оцінювання європейських проектів експерти мають певний чек-лист, за яким ставлять оцінки за адміністративну частину, аж до того, що там повинні бути конкретні фрази та звороти, за які ставиться «плюсик».

У Європі в університетах і наукових інститутах є спеціальні офіси, де працюють проектні менеджери — люди, спеціально навчені та натреновані правильно писати такі бюрократичні тексти. У нас нічого подібного немає, тому кожен учений змушений набивати ґулі самостійно, поки не навчиться правильно розуміти вимоги до адміністративних розділів гранту (а це буває непросто) і правильно їх прописувати (що іще складніше).

Перспективи участі у програмі «Горизонт 2020» для українців дуже втішні: наші дослідники, стартапери, інноватори набираються досвіду і з кожним разом можуть розраховувати на більший успіх, що і показує практика. Правонаступницею «Горизонту 2020» вже оголошено Horizon Europe — наступну семирічну грантову програму ЄС, бюджет якої складе рекордні €100 млрд. Участь у ній не тільки допоможе здобути фінансову підтримку для української науки та сфери R&D, а й сприятиме налагодженню тісних міжнародних зв’язків українських інноваторів і вчених з Європою та рештою світу.

ГОРИЗОНТ 2020 МОЖЛИВОСТІ

ГОРИЗОНТ 2020 МАТЕРІАЛИ

ДЖЕРЕЛО