Прес-центр24 жовтня 2018, 11:10

Парламент ухвалив Кодекс України з процедур банкрутства

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому проект Кодексу України з процедур банкрутства. Законопроект є частиною Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на 2018 – 2019 роки. Метою проекту є підвищення ефективності процедур банкрутства, рівня захищеності прав кредиторів, вдосконалення процедури продажу майна боржника на аукціоні, підвищення рівня виконання контрактів та судових рішень, врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

Життя країни важко уявити без активних економічних інститутів. Проект Кодексу України з процедур банкрутства (№ 8060 від 26 лютого 2018 року) має на меті, як вказують народні депутати, автори законопроекту, підвищення ефективності процедур банкрутства, рівня захищеності прав кредиторів, вдосконалення процедури продажу майна боржника на аукціоні, підвищення рівня виконання контрактів та судових рішень, врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку Держави.

Економічне життя провідних держав світу базується на забезпечення рівних прав та можливостей для однакового захисту всіма кредиторами боржника своїх законних інтересів. Саме таке забезпечення рівних умов закладено в Угоді про асоціацію.

На сьогодні Україна згідно з дослідженням Світового банку "Ведення бізнесу 2018" за показником "Врегулювання неплатоспроможності" опустилась в порівнянні з 2016 роком на вісім позицій і знаходиться на 149 місці.

Головні причини такої ситуації тому, що існуюче регулювання процедур банкрутства все ще дозволяє боржникам ухилятися від виконання своїх зобов’язань перед кредиторами, процедури банкрутства є надто тривалими та недостатньо ефективними, а процедура продажу майна не завжди дозволяє продавати майно боржника за найвищою ціною та не забезпечує надійну захищеність права власності покупця.

Це робить вітчизняний ринок не конкурентоздатним у глобальній боротьбі за фінансові ресурси, а права кредиторів не захищеними.

В пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що Україна має тривалу процедуру банкрутства – аж 2,9 роки. Для порівняння в країнах Східної Європи та Центральної Азії – 2,3 роки; у розвинутих країнах – 1,7 роки. Також в Україні висока вартість процедур банкрутства – 42% від вартості майна боржника, тоді як в більшості інших країн – 9%

Водночас, багато країн ЄС, зокрема Німеччина, Франція, Великобританія, посилюють роль держави в запобіганні банкрутства, тобто на державному ріні використовуються позики, державні субсидії, придбання державою корпоративних прав підприємств, державні товарні кредити, сплата зобов’язань кредиторам.

Автори законопроекту зазначають, що без підвищення ефективності процедур банкрутства досягнення більш суттєвих результатів у покращенні інвестиційної привабливості вітчизняного ринку та забезпеченні легкості ведення бізнесу в Україні є неможливи.

Для підвищення ефективності процедур банкрутства пропонуються зміни до господарського права та цивільного кодексу України, а також низки законів, зокрема Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; Закону України “Про нотаріат” тощо.

Найбільш помітні нововведення стосуються:

1) забезпечення прав кредиторів, що дає можливість ініціювати справу про банкрутство на ранніх етапах неплатоспроможності, не доводячи фінансове становище боржника до критичного;

2) захисту права кредиторів, що не подали вчасно своїх вимог;

3) скасування права кожного забезпеченого кредитора блокувати рішення про санацію;

4) спрощення та підвищення прозористі реалізації майна боржника;

5) вдосконалення процедури продажу майна боржника на аукціоні;

6) підвищення рівня виконання контрактів та судових рішень.

Отже, реформа системи банкрутства є необхідною умовою забезпечення істотного поліпшення умов ведення бізнесу в Україні, покращення інвестиційної привабливості вітчизняного ринку та створення зони вільної торгівлі із Європейським Союзом.

ДЖЕРЕЛО