Став на захист сім’ї, рідного міста, Луганщини, України, – колишній боєць батальйону «Айдар» Анатолій Хмара

Так каже про драматичні події 2014 року на той час боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» молодший сержант Анатолій Хмара.

Його охопило обурення з початком подій у Луганську. Та останньою краплею стала виїзна сесія обласної ради, що відбулася у рідному Старобільську. Зокрема, там приймали ганебні зрадницькі рішення щодо звернення за допомогою до північного сусіда.

На захист Батьківщини він став у середині квітня, а вже у травні приєднався до «Айдару». Воював під Металістом, брав участь у визволенні Рубіжного та Сєвєродонецька, був учасником боїв під Золотим та Новосвітлівкою.

Першу контузію він отримав ще по дорозі до цього населеного пункту, куди наші бійці входили через аеропорт у Луганську. Цього ж дня уперше потрапив під обстріл «Градів».

Колонна техніки українських бійців потрапила під обстріл бойовиків в один з серпневих днів. Від першого пострілу з танку його КрАЗ, де була закріплена зенітна установка, підлетів у повітря. Наступні три пошкодили корпус, двигун, колеса.

«…Для виявлення вогневої точки противника він викликав вогонь на свою бойову машину, завдяки чому танк терористів, що знаходився у засідці, був знищений. Але в саму машину потрапив снаряд іншого танка противника, в результаті чого солдат був поранений. Незважаючи на це, він зумів вивести пошкоджену машину з поля бою…», – згадують бойові побратими Анатолія Хмари. У той день сталася друга контузія молодшого сержанта.

«Із десяти коліс КрАЗу вціліли лише три. Від інших або не залишилося нічого, або лише диски. Двигун був майже червоний від перегріву – ніякої рідини в ньому не залишилося», – каже Анатолій.

Він наголошує, що у засідці були професіонали: «Ну не можуть трактористи та шахтарі тижнями надійно ховатися та залишитися непомітними нашій розвідці».

У вересні 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, Анатолія Хмару нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. Саму нагороду вручили трохи пізніше.

У бойових діях він брав участь ще майже рік – до наступного літа. Загалом з родичів Анатолія Хмари на захист України стали сім чоловіків.

Вдома на нього чекали жінка та син, який зараз навчається у виші. Повернувшись до мирного життя Анатолій майже одразу знайшов роботу. Коли у переміщеній Державній екологічній інспекції у Луганській області набирали штат, запросили й Анатолія, який ще до війни працював там громадським інспектором.

Зараз він – головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів, надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами-державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища.

Пишаємося та дякуємо!