При обороні країни важливу роль відіграли гени волелюбного українського народу, – ветеран батальйону «Луганськ-1» Артем Коваленко

До подій 2014 року він був підприємцем та у важкий час став на захист рідного міста Лисичанськ. Із початку 2015-го протягом двох років відстоював суверенітет і територіальну цілісність України на лінії розмежування.

Наразі колишній боєць батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» Артем Коваленко є держслужбовцем та громадським активістом.

Він працює головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління державного агентства рибного господарства у Луганській області. А у вільний від роботи час допомагає відстоювати права своїх бойових побратимів.

Артем Коваленко є головою громадської організації «Луганська обласна спілка учасників бойових дій «Ветерани АТО Луганщини».

На захист країни Артем став у січні 2014 року, після прийняття та підписання так званих «диктаторських законів», які були ухвалені з грубим порушенням регламенту і законодавчої процедури.

Стосовно цих законів разом із однодумцями він склав петицію, яка була спрямована до органів державної влади.

Потім проводив зустрічі із земляками у Лисичанську та Луганську, був учасниками місцевих Євромайданів. Остання з таких акцій відбулася у квітні 2014 року поблизу кінотеатру «Дружба» у Лисичанську, коли учасників заходу розігнали озброєні люди, цілеспрямовано завезені з інших міст.

Коли місто опинилося під окупацією, Артем вивіз сім’ю, бо побоювався за рідних, а сам повернувся і пішов у підпілля. Згодом довелося залишити і домівку, де на нього вже очікував патруль бойовиків.

«У ті дні вулиці міста були майже порожніми, особливо після обіду. Увечері взагалі їздив автомобіль так званої «комендатури». Усіх, кого бойовики зустрічали після 22:00 – вивозили на примусові роботи. Дехто звідти вже не повернувся…» – із сумом згадує Артем.

Під час визволення Лисичанська усіляко допомагав містянам у налагодженні систем водопостачання (у місті на той час два тижні була відсутня вода) та електропостачання, забезпеченні продуктами харчування. Вкрай важливо було, щоб місто повернулося до нормального життя.

А вже узимку приєднався до батальйону «Луганськ-1».

«З Артемом я познайомився безпосередньо на бойовій позиції. Своїм відношенням до службових обов’язків він одразу викликав довіру. Якщо командування запитувало, з ким саме йти на бойове завдання, завжди відповідав, що візьму Міхалича. Це позивний мого бойового товариша Артема Коваленка. Пишаюся дружбою з ним», – розповідає командувач підрозділу батальйону капітан Валерій Неминущий.

Разом вони пройшли Станицю Луганську, Кримське, Щастя, Трьохізбенку. Їхня група завжди перебувала на «нулі», тому втрати були неминучі. Артем пам’ятає про кожного добровольця батальйону «Луганськ-1», хто віддав життя за рідну країну.

«Вважаю, що при обороні країни важливу роль відіграли гени волелюбного українського народу!» – наголосив Артем Коваленко.

Так і є – сьогодні поблизу лінії розмежування територіальну цілісність України захищає син Артема.

Пишаємося та дякуємо!