Від початку бойових дій тут, на Донбасі, загинуло багато українських воїнів. Це велика трагедія, яку український народ ніколи не забуде, та великий героїзм, якому присвятять ще багато книжок, пісень та знімуть фільми.

Сьогодні згадуємо історію про справжнього патріота України – Юрія Гуртяка.

Захищати рідну землю Юрій пішов влітку 2014 року, коли його рідний Сєвєродонецьк як раз звільнили від російського окупанта.

За два роки бездоганної служби в 24-му окремому штурмовому батальйоні «Айдар» (10-а окрема гірсько-штурмова бригада) став командиром розвідників, який своєю відвагою заслужив повагу бойових побратимів.

Про довоєнне життя героя багато доброго розповідають близькі та друзі Юрія. Він щиро любив свою сім’ю та свою країну, тому пішов захищати Україну.

Також кажуть, що він міг вселити віру в серця земляків-патріотів, особливо коли здавалось, що надії вже немає.

Юрій був надійним другом, на його підтримку можна було розраховувати у будь-яку мить.

А до виконання завдань ставився відповідально, принципово, бездоганно.

У мирний час працював водієм, вантажником, займався сільським господарством. Дуже любив свою дружину та маленьку донечку Ангеліну.

11 липня 2016 року прийшла тривожна звістка з передової – Юрій Гуртяк загинув, підірвавшись разом з побратимом на ворожій міні під час мінування території неподалік населених пунктів Тарамчук та Новомихайлівка Мар’їнського району Донецької області.

Його поховано у селі Містки Сватівського району – саме тут він разом з родиною проживав перед війною.

На честь Юрія Гуртяка у центрі Містків встановили пам’ятник.

Схиляємо голову в неоплатному боргу.

Герої не вмирають!