Відповідно до статті 9 Закону України „Про колективні  договори і угоди” (далі – Закон) галузеві (міжгалузеві) і територіальні угоди підлягають повідомній реєстрації  в установленому порядку центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, а колективні договори  і територіальні угоди іншого рівня – місцевими  органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Проведення повідомної реєстрації  колективних угод, договорів регулює Порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів, затверджений постановою  Кабінету Міністрів України від 13.02.2013 № 115. Відповідно до Порядку повідомна реєстрація проводиться з метою  засвідчення автентичності примірників і копії поданих на реєстрацію угод, колективних договорів для забезпечення можливості врахування їх умов під час розгляду  уповноваженими органами  трудових спорів (індивідуальних і колективних), що можуть виникнути за результатами виконання умов таких угод (договорів).

У сторін колективно-договірного процесу виникає багато питань, пов’язаних з реєстрацією  колективних договорів і угод.

А саме:

- щодо термінів подання до повідомної реєстрації колективних договорів уповноваженими на це працівниками підприємств, установ, організацій

Оскільки реєстрація колективних договорів  носить повідомний характер, терміни подання на повідомну реєстрацію колективних договорів  та змін і доповнень до  них законодавством не обмежуються

Факт повідомної реєстрації колективного договору не має таких  наслідків, як наділення сторін колективного договору додатковими правами або покладення на них додаткових обов’язків. Висновки  реєструючого органу  щодо приведення колективного договору у відповідність з вимогами законодавства носять рекомендаційний характер.

Тому для встановлення конкретного строку подання колективного договору  на повідомну реєстрацію немає достатніх підстав.

 Слід зазначити, що сторони мають можливість визначити в угоді, колективному договорі  терміни подання  їх на повідомну реєстрацію.

-         щодо  обов’язковості  реєстрації колективного договору

Відповідно до Закону України „Про колективні договори і угоди”  колективні договори підлягають  повідомній реєстрації в установленому порядку місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (стаття 9). Закон не містить  будь-яких виключень.

Незареєстрований колективний  договір має юридичну силу, оскільки   набирає чинності з дня підписання представниками сторін або з дня, зазначеного  у колективному договорі.

Відповідальність за неподання  колективного договору на реєстрацію не передбачена.

Водночас, органи, уповноважені розглядати  трудові спори беруть до уваги зареєстрований примірник колективного договору (витребують копію у реєструючого органу або у сторін колективного договору)  та рекомендації реєструючого  органу, що унеможливлює фальсифікацію документів.

- щодо відмови у реєстрації колективного договору

Відповідно до пункту 5 Порядку сторонам договору  може бути відмовлено  у повідомній реєстрації  лише у разі, коли подані на реєстрацію примірники договору не є автентичними. Строк прийняття рішення про відмову не може перевищувати  14-ти робочих днів.

- щодо обов´язковості  виконання рекомендацій  реєструючого органу

Міжнародними нормами, зокрема, статтею 4 Конвенції № 98 про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів  передбачено, що там, де це потрібно, вживають  заходів, що відповідають умовам країни, з метою заохочення й сприяння повному розвиткові й використанню процедури ведення переговорів на добровільних засадах між роботодавцями чи організаціями роботодавців з одного боку, та організаціями працівників, з другого боку, з метою регулювання  умов праці шляхом укладення колективних договорів.

Також Конвенцією № 154 про сприяння колективним переговорам зазначено, що  заходи, вживані з метою  сприяння колективним   переговорам, мають розроблятися чи застосовуватися  таким чином, щоб не обмежувати свободи колективних переговорів  (стаття 8).

Відповідно до Закону  зміст колективного  договору визначається сторонами в межах їх компетенції (стаття 7). Колективний договір, угода укладаються на основі  чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань.

Органи влади та місцевого самоврядування  не мають повноважень втручатися  у переговорний процес на підприємстві та визначати зміст колективного договору.

Порядком не передбачено здійснення реєструючим  органом контролю за усуненням  виявлених у колективному договорі порушень.

За результатами зроблених висновків сторонам угоди, колективного договору надаються рекомендації що зазначають  дії, які є доцільними  щодо окремих  положень угоди (договору) у разі невідповідності  їх законодавству. Разом з тим, рекомендації не вважаються  обов’язковими до виконання.

Водночас, відповідно до статті 5 Закону умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників , є недійсними, і забороняється  включати їх до договорів і угод.

У цьому випадку, після ознайомлення з рекомендаціями реєструючого органу, заінтересовані особи (роботодавець, працівники, їх представники) на яких поширюється угода (договір), можуть ініціювати внесення в установленому порядку відповідних змін до угоди (договору).

Крім того, ці рекомендації можуть враховуватися Державною інспекцією праці України з питань праці та територіальними інспекціями  при проведенні перевірок, Національною службою посередництва та примирення та її відділеннями, судами при розгляді спірних питань.

- щодо терміну  зберігання копій угод, договорів

Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 визначено  мінімальні строки зберігання документів. Строки зберігання колективних договорів і угод, змін та доповнень  зазначені в статті 395, а саме: