Одного разу в поле зору фахівця із соціальної роботи Старобільського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді потрапила молода сім'я О. Під час відвідування сімей на території однієї з сільських рад Старобільського району фахівець відразу звернула на неї увагу. Здавалося б, на перший погляд звичайна сім'я, проте, коли з нею розпочалася систематична соціальна робота було з’ясовано наступне.

Г. – особа із числа дітей сиріт, їй 22 роки. Уже два роки вона перебуває у шлюбі і виховує маленьку донечку. Жінка розповіла, що сімейне життя починалося дуже красиво, чоловік був уважний, дбайливий, не дозволяв у її бік нікому навіть косо поглянути. Вона завагітніла та народила донечку. Разом із батьками чоловіка вони проживали 2 роки, але вирішили придбати своє житло. Зробили косметичний ремонт, зібрали свої речі і переїхали до нового помешкання. Радощам не було краю, що ще треба: люблячий чоловік, донька, свій дім. Але казка закінчилася – усе раптом змінилося. Г. стала розповідати: «У чоловіка сталася перша істерика. Він трохи випив і почало літати все – склянки, посуд, їжа. Він лаявся, кричав, говорив такі речі, що я не впізнавала у цьому тиранічному чоловіку колись дбайливого коханого… Він почав мене ревнувати, забороняв виходити на вулицю, спілкуватися взагалі будь з ким. Як виявилося пізніше, почав усе частіше випивати. Чоловік чіплявся за будь-яку дрібницю, щоб «розпустити» руки. Якщо у нього траплялись якісь проблеми, це завжди відображалось на моєму тілі. А найбільш я боялася за свою дитину, що він підніме руку і на неї.

Мені не можна було фарбуватися, одягати те, що я хочу, адже усе інше знищувалось або просто викидалось. Були випадки, коли він був спокійним, але ніколи не вибачався і завжди говорив, що у всьому, що відбувається, винна я сама».

Спеціалістами Старобільського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розпочалася цілеспрямована діяльність задля вирішення складної життєвої ситуації в сім'ї. Сім'я була взята під соціальний супровід. Родині була надана комплексна соціальна підтримка. Спеціалістам вдалося налагодити контакт із батьком і «достукатися» до нього. Стало зрозуміло, що чоловік впав у відчай через те, що не відчував підтримки і розуміння з боку дружини у тяжкий для нього момент у житті. Після смерті батька, втрати близької людини, у нього зовсім не залишилося сил і він почав безпідставно зриватися на сім'ї. Ревнощі стали своєрідним проявом того, що чоловік боявся втратити і дружину.

Із родиною розпочав роботу психолог з метою налагодження емоційних стосунків у сім'ї.  За сприяння Старобільського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді чоловіку було надано психологічну допомогу. Минуло два місяці і життя родини налагодилося. Батько став приділяти належну увагу дружині та дітям, а ситуація, що склалася в родині, згадується лише як труднощі, які вони подолали разом.

За матеріалами Старобільського районного центру

соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді