Управління з питань цивільного захисту Луганської облдержадміністрації попереджає.

Із настанням морозів на людину чекає ще одна небезпека – загроза переохолодження або отримання обмороження кінцівок. Найбільше піддаються ризику отримати обмороження діти, що довго гуляють на вулиці, а також дорослі, які зловживають спиртними напоями.

          Так до Станично-Луганського РТМО 01.12.2018 року доставлено одну особу 1959 року народження з ознаками переохолодження, а саме обмороження пальців правої стопи 4 ступеня, лівої стопи 2 ступеню, яка перебувала  за місцем мешкання  у будинку який 5 діб не опалювався.

01.12.2018р  з діагнозом: загальне переохолодження, алкогольна інтоксикація, обмороження стоп до травматологічного відділення ЦМЛ ім. Тітова міста Лисичанськ потрапила громадянка 1962 року народження.

08.12.2018 до Петропавлівської лікарні Станично-Луганского РТМО доставлена громадянка 1960 року  с діагнозом загальне переохолодження, алкогольна інтоксикація. Потерпілу госпіталізовано до терапевтичного відділення Петропавлівської лікарні.

Обмороження — це ушкодження тканин, що спричиняється дією низьких температур. Найчастіше обморожуються ніс, пальці рук і ніг. Причинами обмороження можуть бути легкий або вологий одяг, тісне або мокре взуття. Суб'єктивні ознаки об­мороження: потерпілий не відчуває обмороженої частини тіла, немовби її не існує. Об'єктивні ознаки: шкіра блідне, втрачає чутливість, температура її знижується.

За глибиною ураження розрізняють обмороження І, II, III та IV ступенів. І ступінь — шкіра блідне; II ступінь — з'являються пу­хирі, шкіра навколо пухирів має синюшно-червоний колір; III ступінь — часткове омертвіння м'яких тканин; IV ступінь — поряд з омертвінням м'яких тканин настає омертвіння кістки. При загальному замерзанні з'являється озноб, потім в'ялість, апатія, сонливість, закляклість, шкіра стає блідою, губи і ніс синіють, послаблюється діяльність серця.

При обмороженнях першого ступеня обморожену ділянку слід обтерти спиртом, змастити вазеліном або несолоним жиром та розтерти у напрямку до серця. Розтирання слід робити обережно, оскільки замерзлі судини легко ламаються, що може призвести до крововиливів. У випадку обморожень II і III ступенів на пошкоджену ділянку накладають пов'язку, змочену горілкою або одеколоном, відтак — стерильну пов'язку і звертаються за допомогою до лікаря.

При обмороженнях чи загрозі обмороження кінцівок, після то­го як потерпілий доставлений у тепле місце, потрібно одразу ж зробити життєво важливу для нього процедуру — ізолювати за­мерзлу кінцівку від зовнішнього тепла (обкласти її ватою або яким-небудь іншим теплоізолюючим матеріалом) і тільки після нього приступити до загального зігрівання тіла. Суть цього поля­гає у тому, що життя окремих клітин тіла може зберігатися і в умовах глибокого охолодження (від +2°С до -3°С). При підви­щенні температури активне протікання життєвих процесів у клітинах відновлюється і клітини можуть виконувати свої функції. Якщо почати відігрівання обмороженої кінцівки ззовні, то відігріті першими клітини шкіри, підшкірної клітковини, судини і нервові закінчення «вимагатимуть» для своєї життєдіяль­ності звичної для них кількості кисню і поживних речовин. Од­нак, доки кінцівка не відігрілась до нормальної температури на повну глибину і кровообіг у ній не відновився повністю, відігріті першими поверхневі клітини виявляються без доступу не­обхідних для них речовин і гинуть. У результаті людина може втратити обморожену кінцівку і залишитися калікою. Якщо ж відігрівання обмороженої кінцівки починається з середини, пер­шими відновлюються життєві функції клітин і тканин, що безпо­середньо контактують із кровоносними судинами і в момент відновлення їхніх функцій клітини отримують все необхідне. І так поступово відбувається з усією кінцівкою, включаючи і по­верхневі клітини. У результаті людина може зберегти обморо­жену кінцівку і залишитися  здоровою.  Масаж і зовнішнє зігрівання відмороженої кінцівки можливе лише після того, як в усіх її ділянках відновилася температурна чутливість і здатність до самостійних рухів. У сильний мороз або при поєднанні холоду з вітром і вологою можливе відмороження носа, щік, вух. Перші ознаки обмороження — різке збліднення пошкодженого холодом місця і втрата чутливості. У таких випадках слід одразу ж, але обережно, щоб не порушити шкірний покрив, розтерти переохо­лоджену ділянку до відновлення нормальної чутливості і звичайного кольору. Якщо вжиті заходи не дали позитивного ре­зультату, необхідно якомога швидше повернутись у тепле приміщення. Якщо шкіра стане темною і чутливість її не відно­виться, слід негайно звернутися за медичною допомогою. Для профілактики обморожень носа і щік, перед виходом на вулицю на ці ділянки шкіри доцільно нанести захисний крем.

Перша допомога при загрозі загального замерзання полягає у швидкому рівномірному зігріванні всього тіла потерпілого з ви­користанням будь-яких доступних джерел тепла (зігрівання біля багаття з енергійним розтиранням всього тіла, в домашніх умовах — поміщення у теплу воду з наступним активним маса­жем, дати випити гарячий чай або кави). За відсутності ознак дихання і серце­вої діяльності необхідно поєднувати обігрівання і масаж тіла із зовнішнім масажем серця і штучною вентиляцією легень. Озна­ками відновлення життєвих функцій є поява нормального за­барвлення шкірних покривів, відновлення серцевих скорочень і пульсу на периферійних артеріях, а також виникнення ознобу, що свідчить про відновлення функцій нервових центрів, як: відповідають за терморегуляцію. При дальшому поліпшенні ста­ну організму людина засинає глибоким сном із рівним спокійним диханням, нормалізуються активність серця та забарвлення шкірних покривів. Після надання першої допомоги потерпілого слід доставити у лікарню.