Однією з головних проблем в сфері захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , на сьогодні є влаштування зазначеної категорії  дітей на виховання в сімейні форми.

 В області  приблизно 0,5% дітей від загальної кількості дитячого населення є сиротами чи позбавленими батьківського піклування. 86% цих дітей перебувають у сімейних формах виховання.

В рамках затвердженої у серпні 2015 року Національної стратегії захисту прав людини, поступово  запроваджується механізм розміщення дітей у патронатні сім’ї.

         26 лютого 2016 року вступив в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми». Зазначеним законодавчим актом в ст.20 Сімейного Кодексу України закріплено поняття «Патронат над дитиною»

Патронатне виховання є новою формою сімейного влаштування дітей, при якій  права і обов'язки по захисту прав дитини розмежовані між патронатним вихователем та органом опіки та піклування. Патронатне виховання є більш гнучкою формою влаштування дітей в сім'ю і дозволяє жити в сім'ї дитині будь-якого віку, як за наявності у нього встановленого юридичного статусу, так і безпосередньо відразу після вилучення із сім'ї, замість приміщення його в притулок. 

Патронатна сім’я – це тимчасова сім’я для дитини, що має мінімізувати травматизацію дитини, коли її забирають від батьків. Це звичайна квартира, де дітьми опікуються вихователі. У цей час соціальні працівники працюють із батьками щодо повернення цих дітей у власну родину.

Сучасна державна політика у сфері захисту прав дітей спрямована на те, щоб узагалі відійти від виховання дітей в школах-інтернатах. Дитина повинна виховуватися в сім’ї або, принаймні, у закладах із сімейною формою виховання, бо збільшення кількості дітей-сиріт і дітей, які перебувають в інтернатних установах, а також сімей, що перебувають у складних життєвих      обставинах - це загроза національній безпеці держави.