Господь побачив боротьбу українського народу за свою самостійність. Він почув наші молитви. Він належно оцінив наші труди. Йому стало так угодно, щоб Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій і Синод Константинопольської Церкви-Матері сказали омріяне, довгоочікуване та протягом тривалого часу виборюване  нами  «так!».

Помісній, автокефальній, православній Церкві України – бути!

Рішення Вселенського Патріарха та Синоду остаточно розвіяло імперські ілюзії і шовіністичні фантазії Москви, не підкріплені жодним церковно-правовим документом – про Україну як нібито канонічну територію російської церкви. Те, що так званий «перехід» Київської митрополії у володіння Москви стався «не за приписами канонічних правил», Вселенський Патріархат визнав ще у 1924 році. А сьогодні Синод ще раз підтвердив цю позицію.

Світове православ’я, як колись написав Його Всесвятість Варфоломій – це «сузір’я незалежних та рівних національних Церков». І, дорогі друзі, нарешті у цьому сузір’ї засяє і наша українська зірка. Рішення про надання автокефалії вже прийняте. Наголошую, рішення про надання автокефалії Україні – прийнято і ще раз підтверджене. 

Промислом Божим у всіх православних державах, що здобували свою незалежність, поставали свої Помісні Церкви. Це Болгарія, це Греція, це Грузія, це Сербія, це Кіпр, це Румунія,  це Росія. Тепер до них додається і наша з вами держава Україна! 

Втім, питання Томосу та автокефалії виходить далеко за межі церковного життя. Тому до нього долучилася держава. Це є питання нашої незалежності. Це – питання нашої національної безпеки. Це – питання нашої державності. Це – питання всієї світової геополітики. Це – падіння Третього Риму як найдавнішої концептуальної заявки Москви на світове панування.  

Автокефалія – частина нашої державницької проєвропейської та проукраїнської стратегії, яку ми послідовно втілюємо в життя протягом останніх чотирьох років і, наголошую, будемо впроваджувати й надалі. Це основа нашого власного шляху розвитку, розвитку держави Україна і розвитку української нації.

Томос – фактично ще один Акт проголошення незалежності України. Імперія втрачає один із останніх важелів впливу на свою колишню колонію.

Для нас власна церква – це гарантія нашої духовної свободи. Це – запорука суспільної злагоди. Я гарантую, що держава Україна поважатиме вибір тих, хто вирішить залишитися в тій церковній структурі, яка зберігатиме єдність з Російською православною церквою. Але так само гарантую, що держава захистить права тих священиків і мирян УПЦ Московського Патріархату, які добровільно вирішать вийти з-під Москви, щоб разом з іншими православними творити Єдину Українську Православну Помісну Церкву.

Сьогодні я вже можу сказати, що звернення до Вселенського Патріарха з проханням надати автокефалію підтримала і група єпископів УПЦ Московського Патріархату. Вони витримали тиск, шантаж, погрози і залякування, але звернулись зі своїми підписами до Вселенського Патріарха. І це варто визнання.  

Дякую Патріарху Філарету і усім ієрархам УПЦ Київського Патріархату, Митрополиту Макарію та єпископам УАПЦ за виявлений дух єдності і за одностайне звернення до Вселенського Патріарха. Вітаю обох предстоятелів із тим, що з них сьогодні нарешті знято усі московські звинувачення. Владик визнано канонічними єпископами.

Я хочу окремо подякувати Верховній Раді України, яка великою кількістю голосів підтримала моє звернення до Вселенського Патріарха щодо створення Єдиної Помісної Православної Церкви і надання Українській Церкві Автокефалії.

Я хочу подякувати кожному учаснику Хресної ходи 28 липня і всім українцям, які прагнуть Помісної Церкви і моляться за неї.

Всі разом –  вклоняємося  Його Всесвятості Варфоломію за його турботу про Україну.

Ваша Святосте, Україна з нетерпінням чекає Вашого душпастирського візиту до народу, охрещеного за часів рівноапостольного князя Володимира.

Ми сьогодні отримали Автокефалію і після Собору Предстоятель Української Помісної Православної Церкви отримає Томос.

Українська влада гарантує повне дотримання релігійної свободи для вірних усіх конфесій. У нас не було, нема і не буде державної церкви.  І в освячену Томосом православну церкву теж ніхто нікого не «запрошуватиме» силоміць.

Ще раз наголошую, це – питання вільного вибору для кожного віруючого.

Спільне творення незалежної церкви не може бути підставою для розбрату, для протистояння, для насильства. Ми цього точно не маємо допустити. Навпаки, це – дорога до миру, спокою, порозуміння.

Як тільки де побачите людей, які закликатимуть взяти силою лавру, монастир чи храм, знайте, то – московська агентура. Бо мета Кремля – розпалити в Україні релігійну війну.  І це точно не мій план, не план українського народу і не план української держави.

Дорогі співвітчизники!

Я щиро вітаю вас з цією абсолютно грандіозною історичною подією і дуже дякую за масову підтримку ідеї, час якої настав.

Це – велика перемога боголюбивого українського народу над московськими демонами, перемога добра над злом, світла над темрявою.

Я всіх вітаю з цим великим днем, якого український народ чекав довгих 332 роки.

Вітаю вас!

Слава Україні!