Майже два роки Тетяна не лише щиро вірила в повернення чоловіка – дружина разом з дітьми постійно нагадувала всесвіту, що вони поруч. 

Найголовніше, що Олексій – військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха – відчував підтримку і зміг витримати все. 31 січня 2024 року Тетяна почула той найрідніший голос у телефоні. Олексія обміняли. 

Родина втратила з ним зв’язок із березня 2022-го. Два роки Олексій нічого не знав про рідних. Навіть, того факту, що вони виїхали з Сєвєродонецька. За словами доньки Олександри, батько писав їм листи з полону, але, на жаль, жодного з них родина так і не отримала.  

13 березня Тетяна написала на власній сторінці у соціальній мережі: «Свої 42 ти святкуєш вдома, в Україні. Вітаю тебе, мій любий чоловік. Бажаю здійснення мрій і досягнення цілей. Знай, в тебе найсильніший тил». 

І це ще одна перемога незламної родини, яка пройшла випробування пеклом полону. 

У квітні вони, нарешті, змогли втілити у життя спільну мрію. Роки очікувань не зламали віри, а лише зміцнили її – пара обвінчалася. 

Урочиста подія відбулася не на 20-річчя подружнього життя, як вони це планували, а на 2 роки та 57 днів пізніше. Стійкість, внутрішня сила та любов допомогли родині вистояти. 

Попереду на Олексія чекає реабілітація та надолуження втраченого  часу зі своєю родиною. 

Війна відібрала у них 700 днів життя, але надія подарувала довге та щасливе майбутнє.