Про роботу вибухотехніків та свій досвід розповів капітан поліції Вадим Борисов – начальник сектору забезпечення вибухобезпеки вибухобезпечної служби ГУНП в Луганській області.

Працюючи в Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі у 2015 році, Вадим вирішив піти на службу у батальйон особливого призначення «Луганськ-1».

Після цього перейшов у вибухотехнічну службу сапером. Тоді він займався розмінуванням території навколо Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного.

Після 24 лютого 2022 року роботи у капітана поліції та його колег додалося: виїзд на кожен обстріл, перевірка анонімних повідомлень про замінування, виявлення та знешкодження нерозірваних снарядів.

«З часом я, як і кожен сапер, навчився під час виїздів блокувати усі емоції, залишаючи розум холодним. Усі мої дії повинні бути чіткими, послідовними та точними. Один необережний рух може вартувати власного життя, життя побратимів, цивільних осіб, тому права на помилку немає», - говорить Вадим.

Намагаючись втримати захоплені українські землі, росіяни мінували все на своєму шляху, а втікаючи, начиняли вибухівкою все – від полів та доріг до будинків, транспортних засобів, побутових речей та навіть іграшок.

Зараз зачищають територію від російського бруду вибухотехніки.

Поліцейський несе службу у складі зведеного загону Національної поліції України на Харківщині.

«Найтяжче відпрацьовувати локацію, коли ракета чи снаряд влучив у місце, де перебували люди. Останній такий приклад – село Гроза, Харківщина. російська ракета вдарила в місцеве кафе. На місці події нам треба було максимально очистити локацію від уламків, снарядів, перевірити на наявність нерозірваних снарядів. А там загиблі люди – в такі моменти дуже важливо зібратися морально, мати стійку психіку».

Війна відібрала у Вадима не лише домівку, а й товаришів та друзів: «Коли гинуть твої колеги, друзі – це викликає невимовний біль і люту ненависть до росіян, і водночас стимулює виконувати роботу якісно, триматися та боротися за майбутнє українців».