На початку жовтня представники підприємств легкої промисловості Луганської та Донецької областей відвідали з навчальним візитом Республіку Польща. Навчальний візит організований Департаментом зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності спільно з Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) в рамках проекту «Популяризація підприємництва серед населення, що постраждало від конфлікту в Україні, Фаза ІІ» за фінансової підтримки Уряду Польщі та у партнерстві з Польсько-українською господарчою палатою.

Мета візиту – обмін досвідом підтримки підприємств легкої промисловості шляхом відвідування офісів та виробничих потужностей польських компаній, ознайомлення з успішними практиками ведення бізнесу, сучасними механізмами підприємницької діяльності та шляхами виходу підприємств на нові ринки збуту.

Одним із найбільш цікавих подій навчання став візит до Грудзьонського кластеру Легкої промисловості, партнером якого є Технологічно-Промисловий парк у місті Грудзьонс.

Кластер - це асоціація шести незалежних підприємств легкої промисловості (виробники взуття, килимів, тюлі, робочого одягу), яка створена у 2015 році. На підприємствах кластеру працює близько 3000 осіб і його учасники є досить відомими у Польщі виробниками, на кожному з яких працює від 400 до 900 працівників (серед цих компаній: Vadain International, Sawex, Lemogo, Gaja). Деякі з цих компаній мають виробництва в інших країнах.

Метою його створення стала підтримка учасниками один одного, отримання субсидій з ЄС для реалізації спільних проектів (для кластеру це простіше ніж окремому виробнику), відвідування європейських виставок моди, обмін досвідом та інформацією про грантові програми, обговорення нових законодавчих актів і навіть обмін даними про поганих працівників та передача по підприємствам кластеру кваліфікованих працівників у разі потреби.

Фінансування кластеру здійснюється на внесках його учасників (вони однакові для усіх), дотаціях по працевлаштуванню (через Асоціацію незалежних підприємств). Розмір внесків різний в залежності від їх цілей. Кластер не має податкових пільг (основні податки на виробників кластеру: ПДВ – 23 %, мінімальний податок на прибуток – 15 %, податки з фонду оплати праці – 41 %). Робота у кластері здійснюється на громадських засадах: працює той, у кого є час на цю роботу.

Технологічно-Промисловий парк у місті Грудзьонс надає приміщення для роботи кластеру. Від бюджету кластер отримує кошти у разі працевлаштування на знов створене робоче місце працівника з досвідом, йому протягом 3-х місяців оплачується заробітна плата від Агенції з працевлаштування.

У якості прикладу реалізації проектів кластеру за рахунок залучених коштів ЄС можна привести створення дитячого садка для молодих мам та ясла (у разі якщо працівниця виходить на роботу з декретної відпустки через 6 місяців, то ясла для неї є безкоштовними, якщо ні – вартість 1000 злотих на місяць). Заробітна плата на підприємствах кластеру варіюється в залежності від критеріїв (мінімальна заробітна плата у Польщі становить 2100 злотих).

Ще одним цікавим моментом роботи кластеру є робота з молоддю. Це стосується, насамперед, учнів 10-го року навчання. Система середньої освіти Польщі складається з безпосередньо школи, у якій діти навчаються 6 років, ліцею – 3 роки та гімназії – 3 роки.

Кадрове питання є дуже важливим для підприємств кластеру, адже молодь міста хоче вступити після школи до університету та цікавиться подальшою роботою в інших країнах (Німеччина, Швеція, Англія та ін.). За таких умов важливим для кластеру стала підтримка учнів місцевої школи та залучення їх на свої виробництва.

З цією метою та за підтримки влади міста у місцевій школі відкрито 2 класи, у яких учні можуть навчатись новим спеціальностям. Влада також зацікавлена у створенні цих класів щоб у подальшому не закривати профільні навчальні заклади міста (дещо схожі на наші професійно-технічні училища).

Підприємства кластеру забезпечили класи необхідними машинами (які залишаються у власності підприємств), найняли 2 вчителів (польської мови та теорії виробництва). Групи по 6 учнів навчаються на виробництві та отримують невелику стипендію (у 1-й рік навчання 150 злотих на місяць), школа також отримує від виробників певні кошти за роботу учнів.

Навчання у школі з початку є змішаним: по 10 учнів вивчають загальні основи, а потім йде розподіл за спеціальностями (швачки, кравці, механіки, дизайнери, готельна справа тощо). Учні забезпечуються виробничою практикою та можуть їздити на європейські виставки за рахунок субсидій ЄС, які залучає кластер.

Кластер періодично проводить презентації своїх виробництв для учнів школи, зустрічі на тематику галузі легкої промисловості, де молодь може вибрати собі спеціальність. Після закінчення школи її учні отримують не тільки середню освіту, а й виробничу спеціальність та робоче місце на підприємствах кластеру.

Ще одним цікавим моментом візиту стала поїздка до Виставково-торговельного центру «Місто моди «РТАК»» у місті Лодзь, яке має неофіційний статус «столиці легкої промисловості Польщі». РТАК представляє собою найбільший у Центральній Європі торговельний майданчик, на якому функціонують 2,5 тис. польських виробників та імпортерів одягу. Також це місце зустрічей спеціалістів в галузі одягу – проектантів, стилістів та креативних модельєрів. Центр має 13 павільйонів загальною площею 250 тис. кв. м,  ще стільки ж площ будується поблизу Варшави.  

Центр надає місця підприємствам з польською реєстрацією. 90 % з цих підприємств – безпосередні виробники продукції. Загальна кількість зайнятих працівників на представлених у центрі підприємствах становить близько 50-70 тис. працівників. Ціна оренди становить 28 євро за 1 кв. м. Центр є яскравим прикладом сучасного представлення продукції виробників польським та іноземним партнерам, кількість таких клієнтів на рік
сягає 7 млн (40 % з них є іноземними (Україна, Білорусь, Чехія, Словенія, Румунія, Литва, Латвія, Естонія, Угорщина, Німеччина)).

Для залучення торговельних партнерів центр будує нові павільйони (площу в останньому із них після оголошення продажу було викуплено за 4 години), зали показу, запрошує спеціальних гостей (Патріція Гуччі, Кензо Такада, Періс Гілтон), проводить прем’єрні покази колекцій та розвиває інтернет-продажі.

Цікавим для обміну досвідом у залученні інвестицій стало відвідання Лодзької агенції регіонального розвитку, як одного з інструментів залучення інвестицій у розвиток бізнесу.

Основна діяльність агенції направлена на підтримку започаткування та розвитку бізнесу, навчання, допомогу в реалізації проектів, надання в оренду приміщень та кредиту на проекти за низькими ставками.

Для цих завдань агенцією створено:

- 2 інкубатори підприємництва, де бізнес може отримати недорогу офісну площу для початку бізнесу. Для цього агенція має філію, яка володіє 20 приміщеннями за межами міста, а також деякі площі у самому місті. В інкубаторі підприємництва фірма може орендувати протягом трьох років нерухомість за низькою ставкою, далі ставка оренди зростає до рівня комерційної. Як правило успішному бізнесу вистачає цього часу для старту та становлення і вони починають орендувати значно більші приміщення в інших місцях за ринковими цінами. Площі агенції надаються для реалізації інноваційних проектів (комп’ютерна графіка, дизайн тощо) широкому спектру фірм;

- фонд інформаційної підтримки, який допомагає бізнесу у пошуку фінансування проектів;

Також агенцією реалізується  спеціальна програма «бонус навчальний», завдяки якій бізнес може навчати своїх працівників новим напрямам роботи (графіка, ІТ, косметика, іноземні мови, водіння електрокарів). Для цього агенція отримує дотації до 3000 злотих на 1 працівника (в залежності від специфіки навчання).

Агенція активно залучає субсидії та дотації з бюджету ЄС, пільгові кредити за різними програмами ЄС, а також виступає посередником між владою, яка виділяє кошти на розвиток бізнесу в рамках місцевих програм, та підприємцями, які отримують ці кошти.

Агенція залучає такі кошти ЄС для надання їх підприємцям:

позики за низькою відсотковою ставкою (ініціатива ЄС);
кошти на проведення термомодернізації, ремонту нерухомості, на оборотні засоби.

Агенція є компанією, яка належить органам місцевого самоврядування (90 % належить місту Лодзь, 10 % - одному з районів Лодзького воєводства), працює за принципом самофінансування і має у штаті 52 співробітника. Джерелами доходу агенції є орендна плата (вона здає в оренду нерухомість, яку отримала в управління від влади міста), відсотки за кредитами та позиками за надані бізнесу кредити. Для мотивації працівників агенції, крім оплати за трудовим договором, вони можуть отримувати відсоток від проекту, який вони виконують.

Місто Лодзь, як і місто Грудзьонс, також відповідально ставиться до підготовки кадрів для текстильної промисловості. Саме з метою ознайомлення з досвідом навчання кадрів і відбулося відвідання Об'єднання технологічних шкіл номер 19 імені Карола Войтили в Лодзі, яке створене у 1869 році та у якому навчаються 1700 учнів. Цей заклад єдиний у місті, який займається навчанням молоді у текстильній галузі. Оскільки у місті відроджується текстильна промисловість особливу актуальність набуло питання забезпечення її кадрами.

Заклад навчає молодь за 9 спеціальностями, які включають і такі нові напрямки як фотографія, дизайн, комп'ютери, логістика.

Об'єднання сформувало 8 основних принципів ставлення до молоді, серед яких дружелюбність, відкритість до нових ідей та ін. В процесі навчання поєднується теорія і практика (оплачуване або безоплатне стажування молоді на підприємствах міста). Заклад залучає кошти ЄС на оснащення класів, працює за принципом кампусу.

Як зазначив доктор Казимир Кубок із Соціальної академії наук в Лодзі: «Польща має досить специфічний досвід у трансформації текстильної промисловості. У місті кожен третій житель (у місті-столиці воєводства мешкає близько 750 тис. жителів) пов’язаний з цією галуззю». Після розірвання зв’язків з СРСР ця промисловість переживала нелегкі часи і могла зовсім зникнути: великі текстильні підприємства потроху зникали, з’явилась велика кількість безробітних. З прийняттям у 1988 році Закону про свободу підприємництва бізнес почав виходити на європейські ринки, на яких були зовсім інші вимоги до якості продукції. Тому почали виникати невеликі інноваційні підприємства. Від великих підприємств розвиток перейшов до малих підприємств (на цей час в місті їх 4 000, у воєводстві – 14000), з’явились дома моди (Дім моди пані Модести та ін.), невеликі ательє. Бізнес почав вкладати кошти в обладнання та навчання кадрів. Ті підприємці, які не сприйняли цих тенденцій – збанкрутіли. Негативно на галузь вплинув притік дешевої продукції з Китаю. Підприємства розпочали організовувати кластери (Fasion, біополімери, 2 кластери по хімічним волокнам) для захисту себе від конкуренції. На підприємствах виникла потреба навчати працівників певним спеціальностям. Влада теж почала приділяти більше уваги галузі та направляти на її розвиток бюджетні кошти. З’явилася секторальна програма підтримки текстильної промисловості. Продукція стала користуватись попитом, почали розвиватись нові напрямки виробництва для інших сфер: медицина (штучні вени, кістки, нитки), сільське господарство. Польські товари почали заміняти в Європі дешевий імпорт. Для перемоги бізнес став використовувати інновації та диверсифікувати ринки збуту. Кластерні об’єднання сприяли гнучкості бізнесу, його самоврядуванню та стійкості до конкуренції.

Загалом візит дав змогу ознайомитись з процесом виробництва на таких польських підприємствах «Gaja» (виробництво білизни), «Vadain International» (виробництво жалюзі та штор), «MIRAFO» (виробництво тканин, одягу), «MARAND» (виробництво трикотажу) та ADRIAN (провідний польський виробник жіночих панчох та шкарпеток). Спільними рисами, які об’єднували діяльність та розвиток цих підприємств стало те, що вони свого часу змогли отримати допомогу від ЄС (дотації або пільгові кредити) на проведення модернізації виробництва, а також серйозний підхід до пошуку та навчання кадрів в умовах відкритості ринку праці країн ЄС та наявність інших перспективних спеціальностей. Це враження було підтверджене спілкуванням з представниками Лодзької агенції регіонального розвитку та Об'єднання технологічних шкіл номер 19 імені Карола Войтили в Лодзі. Можливість залучити безкоштовні або дешеві ресурси на розвиток бізнесу стало однією з ключових умов їх становлення, інші умови – інноваційність продукції та кадрова політика – доповнили той клімат, у якому отримала свій розвиток польська легка промисловість.

Що є можливим із всього цього для використання у нашому регіоні. Це насамперед:

- більш тісна співпраця Агенції регіонального розвитку Луганської області з представництвами європейських організацій для залучення дотацій на реалізацію інноваційних бізнес-проектів (як це було у Польщі у 2007-2013 роках (стадія становлення), коли ці кошти були для бізнесу безповоротними);
- створення кластерних об’єднань або асоціацій підприємств у певних галузях промисловості та сільському господарстві для вирішення спільних питань та залучення коштів на реалізацію проектів (до речі, в Донецькій області кластер легкої промисловості вже діє, хоча і не такий потужний, як у Польщі), а також розгляд можливості створення представництва такого об’єднання за кордоном для виходу на нові ринки збуту;
- налагодження співпраці підприємств та професійно-технічних училищ або шкіл відносно створення класів, у яких із залученням обладнання підприємств можна готувати кадри для потреб їх виробництва (так як і у Польщі на Луганщині теж є відтік кадрів до інших країн, що створює труднощі для підприємств у пошуку певних фахівців), підтримувати інноваційні ідеї учнів.