Зосередження послуг соціального характеру максимум на районному рівні і не нижче - така система перейшла Україні від радянських часів. Тому мешканець села, який потребує цих послуг, був змушений їхати в район і звертатися до управління соціального захисту там. І хоча, як правило, усі спеціалісти розташовувалися під одним дахом, людина була змушена сама визначати, що їй потрібно - пільги, субсидії чи інші послуги. А далі, також виходячи лише зі своєї, інколи невеликої обізнаності, людина мала сама знайти той кабінет, де їй могли допомогти краще всього.

Сьогодні, коли по країні йде децентралізація, та люди об’єднуються в територіальні громади, держава намагається створити умови, щоб люди самі мали можливість впровадити для своєї громади саме ті послуги, яких вони потребують. А при цьому - суттєво покращити та контролювати їх якість та максимально наблизити до кожного мешканця.

Як забезпечити якісними послугами усіх членів громади, та зрозуміти, що потрібно створювати, щоб охопити усіх, хто їх потребує? :

Варто зробити соціальний паспорт своєї громади. Для цього треба виявити основні цільові групи: хто є споживачами послуг і які вони. Треба вивчати потреби кожної групи, при цьому відрізняючи від них проблеми (нарко, алкозалежна чи просто сім’я у СЖО). Бо саме знання потреб надає можливість усунути проблеми

Треба зробити аналіз наявних надавачів, тобто, тих, хто може забезпечити медичні, соціальні, освітні послуги, а також - послуги в областях культури і спорту. Зробивши це, варто зіставити наявних надавачів на наявних отримувачів, що висвітлить картину того, яка група мешканців ще є не охопленою послугами належної якості. Тоді треба думати, як задовольнити їх потреби.

В громадах добре знають ті сім’ї, які віддали своїх дітей до інтернатів по заяві батьків, та обставини, в яких вони живуть. Отже, про кожну сім’ю в громаді знають, чи варто повертати дітей назад. Бо повернення обов’язково має відбуватися в безпечне середовище. Тобто треба або допомогти сім’ї задовольнити її потреби, щоб вона могла прийняти дитину назад і їй там було безпечно, або - позбавити батьків прав і влаштувати дитину в сімейну форму виховання, які також треба створювати в громадах.

Відповідних фахівців потрібно не тільки ввести, а й обов’язково навчити, задля чого потрібно забезпечити їм доступ та відвідування семінарів та інших форм навчання. Або такі послуги можна купити у громадських організацій.

За матеріалами Міністерства

соціальної політики України та Бюро соціальних та політичних розробок