Які документи гарантують право безперешкодного доступу для людей з інвалідністю?

В першу чергу це Конвенція ООН про права людей з інвалідністю. Вона визначає необхідність забезпечення особам з інвалідністю доступності фізичного, соціального, економічного та культурного оточення, охорони здоров'я та освіти, а також інформації та зв'язку, що може сприяти створенню для них можливості повною мірою користуватися всіма правами людини та основоположними свободами.

На національному рівні таке право гарантується цілою низкою документів, провідну роль серед яких відіграють наступні:

- Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- Закон України «Про будівельні норми»;

- Закон України «Про архітектурну діяльність»;

- Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України»;

- ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення».

Які у звязку з цим випливають обов’язки?

Держава має створити для людей з інвалідністю можливість вести незалежний та повноцінний спосіб життя, тобто вжити конкретних заходів для усунення будь-яких перешкод, що утруднюють або унеможливлюють доступ до споруд, транспорту, а також до інших об’єктів і послуг (школи, житлові будинки, медичні установи, аптеки, магазини та робочі місця) для людей з інвалідністю.

Хто відноситься до людей з інвалідністю в Україні?

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності.

Які державні органи мають займатися проблемами людей з інвалідністю?

Раніше піклуватися про людей з інвалідністю мали два державні органи: Міністерство соціальної політики України та Міністерство охорони здоров'я України. Сьогодні ж цей обов’язок поширюється на всі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (в межах їх повноважень).

У ст. 2 Закону України «Про архітектурну діяльність» зазначено, що держава має піклуватися про людей з інвалідністю шляхом створення безперешкодного життєвого середовища.

Чи покладається такий обов’язок виключно на державу?

Ні. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», підприємства, установи та організації також зобов'язані враховувати потреби людей з інвалідністю і забезпечувати для них доступність споруд.

Яку роль у цьому відіграють недержавні громадські організації людей з інвалідністю?

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», планування і забудова міст, проектування, будівництво і реконструкція споруд здійснюється за умови їх пристосування до потреб людей з інвалідністю та з урахуванням думки їхніх громадських організацій.

Якщо деякі вже діючі споруди неможливо повністю пристосувати для потреб людей з інвалідністю – може відбуватись їх розумне пристосування, але виключно за погодженням з громадськими організаціями людей з інвалідністю. Фінансування зазначених заходів здійснюється за рахунок власників споруд або орендарів згідно із договором оренди.

Які гарантії дотримання такого права?

Головною запорукою забезпечення доступності споруд для людей з інвалідністю є передбачені законом санкції, які застосовуються в разі відсутності такого доступу.

Так, ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає санкції за порушення законодавства під час планування і забудови території. Зазначається, що передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення – тягнуть за собою накладення штрафу від дев'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 15 300 до 17 000 гривен).

Ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачає, що суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за не створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення – у розмірі від 18 до 90 мінімальних заробітних плат (що станом на 2013 рік складає суму від 20 646 – до 103 230 гривен відповідно).

Як забезпечується доступність споруд для людей з інвалідністю?

Забезпечення доступності споруд може відбуватися тільки шляхом проведення конкретних заходів, що дозволяють пристосувати житлове і оточуюче середовище до потреб людей з інвалідністю з урахуванням індивідуальних особливостей фізичного обмеження і специфіки нозологій. Забезпечення таких потреб досягається через дотримання будівельних норм.

Лише через будівельні норми може бути забезпечено зазначені вимоги щодо доступності людей з інвалідністю на сучасному рівні.

Сьогодні використовуються ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення». Саме вони передбачають всі необхідні технічні вимоги для забезпечення доступності споруд для людей з інвалідністю.

Слід зазначити, що дотримання зазначених вимог стосується не лише людей з інвалідністю, але й інших представників маломобільних груп населення (людей з тимчасовим порушенням здоров'я, вагітних жінок, людей старшого (похилого) віку, людей з дитячими колясками тощо).

Як поширюється дія зазначених будівельних норм?

Обов'язок виконання будівельних норм поширюються як на проектування нових, так і на реконструкцію вже існуючих споруд. У цих будівельних нормах наводяться вимоги до: організації земельних ділянок, де враховуються різні види тактильних засобів на пішохідних шляхах руху; вимоги до автостоянок; положення щодо: пожежобезпечних вимог до влаштування сходів і пандусів, їх конструктивних рішень; вимоги до світлової та звукової інформуючої сигналізації ліфтів та підйомників; застосування опоряджувальних матеріалів для організації шляхів евакуації та пожежобезпечних зон.

Хто контролює виконання вимог щодо забезпечення доступності?

В першу чергу контролювати мають ті самі особи, що відповідають за проектування і будівництво споруди. Сумлінність їхнього контролю перевіряється Державною архітектурно-будівельною інспекцією на етапі прийняття споруди в експлуатацію. Цей орган, в разі виявлення порушення, має право вимагати від них усунення виявлених порушень вимог законодавства і забезпечення належного доступу споруди для людей з інвалідністю.

Які документи свідчать про забезпечення доступності?

Про забезпечення вимог доступності споруди для людей з інвалідністю свідчить або Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, або Акт готовності об'єкта до експлуатації. В цих документах фіксується, що на споруді виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами всі роботи, необхідні для належного забезпечення доступності.

Чи можливо забезпечити безперешкодний доступ без зайвої бюрократії?

Так. Законодавство передбачає можливість введення в експлуатацію самовільно побудованої споруди, яка може будуватись без необхідних проектних документів, але враховує необхідні вимоги доступності. Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудовані споруди може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.

Як бути, якщо самочинне будівництво не забезпечує доступність?

У разі не забезпечення доступності споруди для людей з інвалідністю суд може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, така споруда за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Як бути, ящо об’єкт введено в експлуатацію без забезпечення доступності?

Нагадуємо, що відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Державною архітектурно-будівельною інспекцією введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів проводиться на підставі будівельного паспорта і здійснюється на основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Якщо всупереч цьому Державною архітектурно-будівельною інспекцією не здійснена перевірка відповідності об’єкта вимогам державних будівельних норм – заінтересовані особи, чиї права на доступність порушені такою бездіяльністю, можуть звернутися до Державної архітектурно-будівельної інспекції з вимогою провести перевірку із залученням представників громадських організацій осіб з інвалідністю. В разі виявлення порушень Державна архітектурно-будівельна інспекція має притягти порушника до відповідальності відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а також ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо цього не відбувається – за захистом слід звертатися до правоохоронних органів (міліція, прокуратура, суд).

За інформацією  офіційного сайту http://naiu.org.ua

ВГСПО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України»