Джерелом ротавірусів є людина. Передача відбувається під час прямого контакту, вживання в їжу інфікованих рота вірусом страв і води та при контакті з іншими поверхнями та предметами, що могли бути забруднені.

Ротавірус дуже легко передається від людини до людини. Велика кількість вірусів міститься у фекаліях інфікованих осіб у період з двох днів до початку діареї до десяти днів після зникнення симптомів захворювання. Тривалість виділення ротавірусу в осіб із ослабленою імунною системою може бути протягом більш ніж 30 днів після інфікування.

Ротавірусне захворювання може мати легку форму перебігу – водяниста діарея при цьому триває декілька днів, при тяжкій формі захворювання спостерігається блювання, жар. Інкубаційний період триває 1-3 дні.

Крім того, у більшості хворих з’являється нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні. Багаторічні спостереження виявили, що найбільші спалахи захворювання виникають під час або після епідемії грипу, за що ротавірусне захворювання отримало в народі неофіційну назву «кишковий грип». Симптоми з боку шлунково-кишкового тракту, як правило, зникають через три-сім днів.

Для підтвердження діагнозу необхідно провести лабораторні дослідження, найбільш доступним з яких є виявлення антигену ротавірусу методом імуноферментного аналізу.

Під час захворювання необхідно дотримуватися заходів особистої гігієни, щоб запобігти зараженню. Особи, що наглядають за хворими, повинні часто мити руки, обробляти їх антисептичними засобами. Забруднені поверхні повинні бути вимиті водою з милом. Обробка 70 % розчином етилового спирту інактивує ротавірус і попереджує передачу захворювання.