В Україні впроваджується нова система оцінювання повсякденного функціонування, яка дозволяє комплексно оцінити стан здоров’я людини та його вплив на щоденне життя. Це важливий крок у реформі, спрямований на забезпечення прозорості та підтримки людей з обмеженнями життєдіяльності.

Оцінювання базується на категоріях:
• Самообслуговування: здатність до гігієни, приготування їжі, одягання.
• Пересування: можливість долати відстані, користуватися транспортом.
• Орієнтація: здатність орієнтуватися у просторі та використовувати органи чуття.
• Спілкування: взаємодія з іншими людьми через усну, письмову чи невербальну комунікацію.
• Контроль за поведінкою: здатність дотримуватися норм і забезпечувати особисту безпеку.
• Здобуття освіти: можливості навчатися та опановувати нові знання.
• Трудова діяльність: здатність працювати та адаптуватися до умов праці.

Кожна категорія має ступені обмеження — легкий, помірний, виражений і серйозний. Наприклад:
• Легкий ступінь обмеження самообслуговування означає, що людина здатна виконувати більшість завдань самостійно, але може потребувати незначної допомоги.
• Виражений ступінь пересування передбачає потребу в інвалідному візку або допомозі інших людей.

Чому це важливо?
Такий підхід орієнтований не на діагноз, а на функціональні можливості людини. Це дозволяє розробити індивідуальну програму реабілітації (ІПР) і забезпечити необхідну підтримку для відновлення та адаптації.

Міжнародні стандарти
Нова система враховуватиме принципи Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ), тобто не лише медичні аспекти, але й соціальні фактори, вплив середовища та бар’єрів. Такий підхід сприяє індивідуалізації підтримки, підвищує її ефективність та допомагає створювати умови для максимально можливої незалежності та активності людини.