У зв’язку із погіршенням погодних умов та з метою запобігання й зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, нагадуємо.

Із настанням морозів на людину чекає небезпека – загроза переохолодження або отримання обмороження кінцівок. Найбільше піддаються ризику отримати обмороження діти, що довго гуляють на вулиці, а також дорослі, які зловживають спиртними напоями.

Обмороження – це ушкодження тканин, що спричиняється дією низьких температур. Найчастіше обморожуються ніс, пальці рук і ніг. Причинами обмороження можуть бути легкий або вологий одяг, тісне або мокре взуття. Суб'єктивні ознаки обмороження: потерпілий не відчуває обмороженої частини тіла, немовби її не існує. Об'єктивні ознаки: шкіра блідне, втрачає чутливість, температура її знижується.

Обмороження ділять на чотири ступені тяжкості, у кожної свої симптоми.

І ступінь. Шкіра блідна. Слід пошкоджену ділянку обтерти спиртом, змастити вазеліном або несолоним жиром та розтерти у напрямку до серця. Розтирання слід робити обережно, оскільки замерзлі судини легко ламаються, що може призвести до крововиливів.

II ступінь. З'являються пухирі, шкіра навколо пухирів має синюшно-червоний колір.

III ступінь – часткове омертвіння м'яких тканин.

У випадку обморожень II і III ступенів на пошкоджену ділянку накладають пов'язку, змочену горілкою або одеколоном, відтак – стерильну пов'язку і звертаються за допомогою до лікаря

IV ступінь. Поряд з омертвінням м'яких тканин настає омертвіння кістки. При загальному замерзанні з'являється озноб, потім в'ялість, апатія, сонливість, закляклість, шкіра стає блідою, губи і ніс синіють, послаблюється діяльність серця.

У перше чергу, потерпілого необхідно доставити у тепле місце та й одразу ізолювати замерзлу кінцівку від зовнішнього тепла (обкласти її ватою або яким-небудь іншим теплоізолюючим матеріалом) і тільки після нього приступити до загального зігрівання тіла.

Починати відігрівання обмороженої кінцівки необхідно з середини. Першими відновлюються життєві функції клітин і тканин, що безпосередньо контактують із кровоносними судинами і в момент відновлення їхніх функцій клітини отримують все необхідне. Так людина може зберегти обморожену кінцівку і залишитися  здоровою.  Масаж і зовнішнє зігрівання відмороженої кінцівки можливе лише після того, як в усіх її ділянках відновилася температурна чутливість і здатність до самостійних рухів.

Перша допомога при загрозі загального замерзання полягає у швидкому рівномірному зігріванні всього тіла потерпілого з використанням будь-яких доступних джерел тепла (зігрівання біля багаття з енергійним розтиранням всього тіла, в домашніх умовах – поміщення у теплу воду з наступним активним масажем, дати випити гарячий чай або кави). За відсутності ознак дихання і серцевої діяльності необхідно поєднувати обігрівання і масаж тіла із зовнішнім масажем серця і штучною вентиляцією легень. Ознаками відновлення життєвих функцій є поява нормального забарвлення шкірних покривів, відновлення серцевих скорочень і пульсу на периферійних артеріях, а також виникнення ознобу, що свідчить про відновлення функцій нервових центрів, як: відповідають за терморегуляцію.

При дальшому поліпшенні стану організму людина засинає глибоким сном із рівним спокійним диханням, нормалізуються активність серця та забарвлення шкірних покривів. Після надання першої допомоги потерпілого слід доставити у лікарню.