День Соборності за сто років, що минули, став справжнім символом національної єдності та державності, – вважає кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля Андрій Фомін.

«Уже сторіччя тому на Софійському майдані був проголошений Універсал про Злуку УНР і ЗУНР. Наступного дня Трудовий конгрес України урочисто затвердив цей документ. Він ознаменував прагнення українців, незалежно від того, наскільки довго вони перебували під володарюванням інших держав, створити свою, єдину та соборну Українську державу», – зауважив історик.

За його словами, злука означала крах багаторічної асиміляторської політики імперій відносно українців. Вона довела, що незважаючи на певні історичні протиріччя, політичні погляди, навіть участь у Першій світовій війні у протиборчих коаліціях, українці являють собою неподільну повноцінну політичну націю, яка прагне до реалізації своєї головної мети.

«Для сьогоднішнього українського суспільства проголошення Злуки є прикладом усвідомлення найважливіших цінностей, ідеалів національної боротьби, а кінцева поразка у ній – важким уроком, що мав наслідком цілий ряд катастрофічних подій для українського народу. Проте символ Злуки, єдності нації, не стільки політикуму, надихав і надихає національний рух протягом всього сторіччя, що минуло з часів її укладання. Вона надихала борців за єдину українську державу під час Другої світової війни, в роки Перебудови. Згадаємо про наймасовішу національну акцію 1990 року – Ланцюг Єдності, який став предтечею проголошення державного суверенітету у липні 1990 р. та сучасної української державності у серпні 1991 р. Ця подія, зважаючи на її історію, дійсно стала прикладом державотворення», – підкреслив Андрій Фомін.

Історик також зазначив, що у непростих умовах нової російської агресії, яка відбулася і в 1919 році, молодь та сучасний політикум мають враховувати досвід національної боротьби, пам’ятати про найвищі її цілі та ідеали та, все ж таки, ставити власні амбіції та забаганки нижче прагнень нації, дійсно державних інтересів.

«У той непростий час багато хто купився на пусті обіцянки більшовиків безкоштовної землі, майна, послуг. Політикум не знаходив єдності зі стратегічних питань розвитку держави, навіть знаходячись у катастрофічному становищі, що не останнім чином сприяло поразці національно-демократичної революції 1917 – 1921 рр. Пам’ятаємо про це!» – закликав Андрій Фомін.