Кажуть, що не тільки організатори мріють якомога скоріше провести псевдореферендум, а й жителі окупованих міст?

Тільки от кому голосувати? 66 відсотків пенсіонерів Луганщини виїхали. Як і молоді сім’ї – батьки хочуть, щоб їхня дитина отримала якісну освіту за українською програмою та документ офіційного зразка, а не папірець, що видають у так званій «лнр».

Якщо свідоцтва про повну загальну середню освіту влітку були вручені 531 сєвєродончанину, то атестати «республіки» – усього п’ятьом «щасливцям».

Який там псевдореферендум, якщо в Сєвєродонецьку за понад два місяці окупації не змогли нормально організувати навіть освітній процес?

Багато тих містян, хто залишився, дивлячись на те, що відбувається, вирішив віддати дитину на дистанційне навчання до евакуйованих в безпечні регіони України шкіл.

Бо що було по силах зробити окупаційній владі? Провести 1 вересня для 10 маленьких боровшан? «Ніякі труднощі не можуть перервати чи відтермінувати таку важливу справу, як отримання нових знань», – кажуть там та водночас не в змозі відкрити школи.

Спочатку обіцяли 4 із 21. Тепер – 5, але не раніше 1 листопада. Як виявилось, за декілька місяців ніхто навіть не полагодив вікна у цих навчальних закладах. Не кажучи вже про більш серйозні ремонти. «Руський мир» лише зруйнував наші життя та навчальні заклади – чи збирається відбудовувати? Відновлювальні роботи розпочали тільки в одній школі – № 15. Коли завершать і почнуть в інших – незрозуміло.

Зрозумілим залишається одне – 1 вересня для дітей, що залишилися в Сєвєродонецьку, зірване. Крім тих 10 маленьких боровшан, які пішли до першого класу.

Для порівняння – Нова українська школа прийняла 205 першокласників із Сєвєродонецька. А загалом – понад 8 200 дітей з цього міста.

Вони  долають труднощі евакуації, але отримують якісну освіту аби поступити в кращі виші України та Європи.