У ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що належить до найбільших катастроф техногенного характеру в історії людства, брали участь люди найрізноманітніших спеціальностей – пожежники, військовослужбовці, енергетики-атомники, інженери-конструктори, будівельники, прості працівники і колгоспники, в екстреному порядку мобілізовані радянським керівництвом для усунення наслідків аварії. Цим людям довелося загашувати пожежу після вибуху, виконуючи роботи з дезактивації приміщень та промислової ділянки станції, забруднених територій навколо неї, проектувати і будувати об'єкт "Укриття", готувати і здійснювати післяаварійний пуск блоків ЧАЕС. Аварія на енергоблоці номер 4 Чорнобильської атомної електростанції сталася 26 квітня 1986 року в 01 год. 23 хв. 40 с. під час проведення проектних випробувань однієї із систем забезпечення безпеки. За свідченням очевидців, у цей час сталося два потужних вибухи з руйнуванням частини реакторного блоку і машинного залу, на енергоблоці номер 4 ЧАЕС виникла пожежа. Внаслідок аварії сталося найсильніше радіоактивне зараження у радіусі 30 кілометрів. Вибух був настільки сильним, що забруднення поширилося на значні ділянки території Радянського Союзу (передусім, України, Білорусі, Росії) – на площі 160 тис. кв. км. Понад 400 тисяч осіб було переселено. День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відзначається саме 14 грудня, тому що в цей день завершено будівництво саркофагу під назвою «Укриття 2».