З метою всенародного вшанування подвигу партизанів та підпільників у період Великої Вітчизняної війни та в пам'ять про них Президент України у 2001 році підписав Указ, яким постановив щорічно 22 вересня відзначати День партизанської слави.

Невипадково День партизанської слави відзначається 22 вересня, оскільки саме цей день в 1941 році вважається початком підпільно-партизанського руху в Україні.

Урочистостей на державному рівні День партизанської слави не передбачає, разом з тим він відзначається на місцевому рівні. Так, традиційно з нагоди Дня партизанської слави в містах України відбуваються урочисті церемонії покладання квітів, вінків до могил і монументів знаменитих командирів - Ковпака, Попудренка, Кошового, Строкача, Коротченка та інших. Для ветеранів у цей день організовують зустрічі, що супроводжуються культурною програмою, піснями воєнних років та партизанським кулешем.

Згідно з архівними документами, в 1941-1944 роках на території Україні та Білорусі налічувалося до 1 млн. чоловік – учасників партизанського руху, як правило, молодь. Діяло 6,2 тис. партизанських загонів і підпільних груп, вони наносили відчутні втрати гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з'єднань Радянської Армії.

Як повідомляла газета "Сегодня", за роки Великої Вітчизняної війни партизанські загони ліквідували 465 тис. німецьких солдатів і офіцерів, підірвали більше 5 тис. залізничних ешелонів, знищили майже 1,6 тис. танків і бронемашин, 13,5 тис. автомобілів, збили або знищили на землі 211 літаків, підірвали 607 залізничних та майже 1,6 тис. шосейних мостів, вивели з ладу близько 2,6 тис. промислових об'єктів, розгромили до 500 німецьких гарнізонів, військових штабів, поліцейських ділянок. Таким чином, подвиг та внесок партизанів та підпільників у справу Перемоги важко переоцінити.