Проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового Банку) в партнерстві із Швейцарською Конфедерацією в Україні спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції запроваджує Аграрні розписки для українських сільгоспвиробників

Проект USAID "Підтримка аграрного і сільського розвитку" тісно співпрацює із IFC у покращенні доступу малих і середніх аграрних виробників до фінансування, усі охочі також можуть звертатися за подробицями до спеціаліста проекту з фінансування сільського господарства Сергія Сліпченка: sslipchenko@ukraineards.com.

Урочисті заходи з нагоди загальнонаціонального запуску Проекту Аграрні розписки в Україні у Сєвєродонецьку відбудуться 7 лютого 2018 року. Також до березня відбуватимуться тренінги для агровиробників, у тому числі в нових регіонах використання агарних розписок.

Українські фермери у нинішні нестабільні економічні часи все частіше шукають нові шляхи та інструменти, щоб вижити і втримати своє господарство «на плаву».
Тож останнім часом так звані аграрні розписки набувають популярності серед аграріїв. На початку грудня 2017 р. вже оформлено 165 аграрних розписок. Завдяки ним в сільське господарство залучено 1,120 млрд грн.

Аграрні розписки поділяються на товарні та фінансові.

Між ними є суттєва різниця. У першому випадку фермер повертає кредит сільськогосподарською продукцією, а в другому — коштами. А запозичення за аграрними розписками в обох випадках можуть здійснюватися як матеріально-технічними ресурсами, так і грошима.

Коли ми говоримо про матеріально-технічні ресурси, то маємо розуміти, що найбільшим попитом користуються такі активи:

-засоби захисту рослин,
-мінеральні добрива,
-насіння,
-паливно-мастильні матеріали,
-сільгосптехніка та запчастини до неї.

У цьому напрямку активно працюють не лише вітчизняні компанії, а й міжнародні, які присутні на українському ринку, наприклад, BASF.

До видачі фінансових аграрних розписок активніше долучаються банки, і серед них – ОТР і «Агропросперіс Банк». Хоча є випадки, коли окремі компанії кредитують сільгоспвиробників коштами.

Першими в Україні з’явились товарні аграрні розписки, і лише згодом — фінансові. Та нині саме останні користуються більшим попитом.

Своє перше випробування пройшли в Полтавській області. Там розпочався пілотний проект, в рамках якого і відпрацьовувався механізм їх оформлення та використання. Першу аграрну розписку було виписано 13 лютого 2015 р. в Пирятині. І вже впродовж року на Полтавщині було зареєстровано 10 аграрних розписок на суму близько 40 млн грн. У 2015 р. аграрні розписки поширилися також на Черкаську, Вінницьку та Харківська області. А в 2016 р. до цього списку додалися ще Хмельницька, Тернопільська, Миколаївська та Сумська області.

Насправді потреби українського сільського господарства в коштах є значно більшими. Лише цьогорічна осіння посівна кампанія вартувала близько 90 млрд грн. Але треба розуміти, що аграрні розписки розроблялися, у першу чергу, з урахуванням потреб малих та середніх сільгоспвиробників.

На відміну від агрохолдингів вони не беруть кредити на десятки й сотні мільйонів гривень. Їхні запити в позиках набагато скромніші, бо вони обробляють значно менші земельні ділянки. Отож, фермери об’єктивно не можуть забезпечити фінансову статистику, здатну всіх приголомшити.

Більше того, йдеться про суму понад 1 млрд грн, яка пішла на розвиток малих та середніх господарств восьми регіонів, а не всієї країни. Нині цей проект готується до поширення аграрних розписок на всю Україну — ця робота розпочнеться вже на початку наступного року.
ДЖЕРЕЛО