З директором Департаменту зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності Луганської обласної державної адміністрації Денисом Денищенком ми зустрілися, коли він займався підготовкою до львівського економічного форуму. Тому наша розмова була про цей захід та інші проблеми розвитку Луганщини, яка через війну переживає не кращі часи своєї історії.

- Денисе Вікторовичу, вже стало доброю традицією щороку восени проводити виставку “Схід-Експо”, де промислові підприємства Луганщини демонструють реальні та потенційні можливості свого розвитку. Що цікавого чекає відвідувачів виставки в цьому році?

Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН) за фінансової підтримки урядів США, Польщі та Японії 1-2 листопада у Львові в рамках XVIII Міжнародного економічного форуму проведе діловий захід “Схід-Експо 2018”. У ньому братимуть участь понад 100 підприємств малого та середнього бізнесу Донецької та Луганської областей.

На виставці обговорюватимуть питання реалізації регіональної економічної політики, альтернативної енергетики, відкритості влади та підготовки професійних кадрів. Учасники дізнаються про реальні історії успіху в бізнесі, використання інноваційних технологій та про інші цікаві теми.

Українські та іноземні експерти під час заходу поділяться своїм досвідом, проведуть панельні дискусії.  Відвідувачі форуму ознайомляться з новою продукцією від виробників зі сходу України. Ми вважаємо, що цьогорічний захід буде ще одним важливим кроком до відновлення та розвитку економічного потенціалу українського Донбасу.

- Російська окупація кардинально змінила вектор зовнішньоекономічних зв'язків підприємств Луганської області. З якими основними проблемами вони зіткнулися?

Так, до початку війни промисловість Луганщини багато в чому була орієнтована на російський ринок. Підприємства регіону переробляли сировину, а готову продукцію постачали за кордон, переважно до Росії.

Після воєнних дій на Донбасі ситуація різко змінилася. Багато коопераційних економічних відносин між підприємствами було розірвано. Частково втрачені міжрегіональні і міжгалузеві зв'язки. Порушені логістичні ланцюжки поставок сировини та відправки готової продукції споживачам.

Слід відзначити, що майже 75% промислового потенціалу нашого регіону залишилось на окупованій території. Крім того, близькість до зони бойових дій промислових підприємств міст Сєвєродонецьк, Рубіжне та Лисичанськ являє постійну загрозу для перспектив їх майбутньої діяльності. До цього долучились також і проблеми з енергозабезпеченням промисловості.

Проте, підприємства, що працюють на підконтрольній території, використовують усі можливості для відновлення та нарощування виробництва. Вони адаптуються до роботи в нових умовах і вибудовують нові виробничо-логістичні ланцюжки, розширюють співпрацю з іншими регіонами та країнами.

- Рік тому в повному обсязі вступила в силу дія Угоди про асоціацію між Євросоюзом та Україною. Як це вплинуло на діяльність луганських підприємств?

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, розрив торговельно-економічних відносин з Росією відбилися на диверсифікації експортної діяльності підприємств Луганщини. Зараз вони змушені активно шукати нові ринки збуту продукції.

У 2017 році частка експорту товарів до країн ЄС зросла до 50,4%.  Щодо Росії, вона, навпаки, зменшилася до 24,2%. Серед основних європейських країн-партнерів слід виділити Угорщину (9,8% від загального обсягу експорту), Польщу (9,5%), Чехію (8,7%), Францію (5,7%), Болгарію (4,6%).

- Виходить, що російська агресія підштовхнула луганські підприємства шукати інші ринки збуту?

Так, війна та вступ у дію Угоди активізували експортні потоки наших підприємств до ЄС. Але наявність певних квот призвела до конкурентної боротьби між українськими підприємствами за європейські ринки.

Принцип «перший прийшов – перший отримав» є дуже жорстким. За таких умов наші підприємства не завжди встигають скористатися преференціями Угоди і вимушені шукати інші ринки. Не сприяє цьому й бойові дії на території області, які не покращують діловий клімат і викликають певні застереження у ділових партнерів щодо перспектив подальшої співпраці.

- Сподіваюся, що не тільки європейський ринок освоюють українські виробники?

Звичайно, підприємства області стали частково заміщати російський ринок, освоюючи ринки країн Азії та Північної Америки. Це насамперед, Китай, Саудівська Аравія, Індія, Туреччина, Індонезія та США.

- А як вплинула торгова блокада окупованої Росією території на експортний потенціал Луганщині?

15 березня 2017 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення про тимчасове припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення на Донбасі. Це значно скоротило потік товарів, який входив до складу регіонального експорту. Особливо це стосується продукції металургії та машинобудування. 

Обмеження вивезення за кордон чорних металів та збільшення частки експорту продукції сільського господарства призвело до географічного перерозподілу експортних поставок з Луганщини. Наприклад, через торгову блокаду зменшився експорт до деяких країн ЄС (Угорщина, Чехія, Румунія, Словаччина, Естонія), де основним товаром були чорні метали. Одночасно почала зростати взаємодія з країнами Азії (Саудівська Аравія, Філіппіни, Китай, Оман, Узбекистан), де значний попит має продукція сільського господарства .

- Чи змінюється в останній час бізнес-клімат в регіоні? Які є успішні приклади взаємодії луганських підприємств з європейськими партнерами?

Так, зараз в Луганській області все більше відкриваються нові можливості для бізнесу. Він має певну гнучкість і адаптивність до зміни ринкових факторів. Якщо згортається ринок експорту до Росії, підприємства шукають та знаходять інших партнерів для розвитку свого бізнесу. Сприяє цьому й підписані Україною угоди про вільну торгівлю вже з півтора десятком країн. Наші виробники використовують різні канали пошуку контрагентів, але, зазвичай, не афішують свої “маленькі перемоги”. Це, все ж таки, конкурентна гра.

Серед підприємств регіону, які найбільш активно освоюють ринки країн ЄС, можна назвати ПАТ “Рубіжанський картонно-тарний комбінат”, ПрАТ “Сєвєродонецьке науково-виробниче об’єднання «Імпульс»”, ТОВ “Науково-виробниче підприємство «Зоря»”, ТОВ “Сватівська олія”, ТОВ “Кларіант Україна”, ТОВ “НВО Сєвєродонецький склопластик”.

- А яку роль відіграє в цьому процесі департамент, який ви очолюєте?

У І півріччі 2018 року з метою створення умов для досягнення європейських стандартів якості послуг, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади наш департамент виступив з ініціативою створення та впровадження системи електронного документообігу на платформі iGov для Луганської області. В цей час триває робота зі створення регіонального веб-порталу Invest.lg.ua для поширення інформації про інвестиційний та економічний потенціал області. Він буде основним електронним майданчиком для комунікації влади, бізнесу та громадян.

Ми вже завершили роботу по оновленню інвестиційного паспорту Луганської області, який став дієвим інформаційно-презентаційним інструментом для ознайомлення широкого загалу з інвестиційним потенціалом Луганщини, налагодження ділових контактів з потенційними інвесторами та торговельними партнерами.

Вважаю, що є певний внесок нашого колективу у позитивні зміни в інвестиційний клімат регіону. Наприклад, на території Луганської області працюють 60 підприємств з іноземними інвестиціями, серед яких:  Рубіжанський трубний завод, фірма “Мікрохім”, інститут “Хімтехнологія”,  центр “Фармбіотест” та багато інших виробників. І процес інтеграції підприємств регіону у світову економіку тільки посилюється.

- Які перспективи співпраці Луганщини з європейськими країнами в рамках Угоди про асоціацію України з ЄС?

Луганщина є завжди відкритою до співпраці з європейськими партнерами і Угода про асоціацію ще більше розширює ці можливості. Одним із найближчих таких заходів співпраці стане  презентація закордонним партнерам та інвесторам експортного потенціалу області  на виставці “Схід-Експо 2018” у Львові під час щорічного XVIII Міжнародного економічного форуму.

Тому, користуючись нагодою, запрошую всіх наших українських та закордонних, старих і нових партнерів на цю знакову подію. Ось там буде час і можливість докладно обговорити перспективи нашого співробітництва, розглянути конкретні інвестиційні проекти та укласти взаємовигідні контракти з луганськими виробниками.  До зустрічі на “Схід-Експо 2018”!

- Дякую вам за цікаву розмову. Хай Луганщині щастить!

Бесіду вів журналіст Олег Перетяка

ДЖЕРЕЛО