Сьогодні до 80-х роковин Великого терору 1937-1938 років та до Дня пам’яті жертв політичних репресій у Сєвєродонецьку відбувся мітинг-реквієм.

Луганчани вшановували всіх хто постраждав та загинув внаслідок злочинних дій більшовистської влади біля каплиці пам`яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років на території храмового комплексу «Лісова Дача»

 «Часи «Великого терору» у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою, – зазначила у своїй промові Ольга Лішик. – За період з 1938 по 1951 роки 2,8 млн українців були розстріляні без суду і без слідства, відправлені до таборів та заслань, позбавлені своїх громадянських прав. Така доля чекала й на мільйони людей інших національностей. Наша задача –  знати ту жахливу історію та пам’ятати усіх чиє життя було зруйноване назавжди. Сьогодні наш Державний архів відкрив документи, які можна подивитися в електронному варіанті та побачити жахи, які коїлися з нашими земляками».

«День пам’яті жертв політичних репресій не лише данина минулому, а й пересторога майбутньому. Адже тепер, Україна вкотре виборює незалежність. Люди, які зараз проживають на окупованій території теж потерпають від політичних репресій. Вони не можуть вільно говорити українською мовою, казати, що люблять Україну і хочуть жити у ній. Але є ті, хто все ж таки про це говорить і вони, нажаль, знаходиться у російських тюрмах.  У грудні минулого року були звільнені декілька полонених, один із них – фельдшер швидкої допомоги, який був ув’язнений лише за те, що допомагав нашим людям. Зараз він знаходиться у місті Рубіжному та чекає на приїзд своєї родини», – сказала Ольга Лішик.

Учасники мітингу-реквієму вшанували жертв політичних репресій хвилиною мовчання, а потім поклали квіти до пам’ятного знака.

Також відбулася панахида за загиблими, яку провів Уповноважений представник Сєвєродонецької єпархії Української Православної Церкви ієромонах Мелетій.