Цього дня три роки тому горді вільні та незалежні громадяни вийшли на центральну площу країни, аби висловити незгоду рішенню тодішньої влади щодо припинення підготовки укладення Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, що мала бути підписана на Вільнюському саміті «Східного партнерства» 28-29 листопада 2013 року. Тим самим були перекреслені всі надії народу на інтеграцію України до європейської спільноти країн, де інтереси, права та життя людини понад усе.  

Протестувальники у рамках мирного протесту зводили намети та скандували свої вимоги до діючої влади. Так тривало до вечора 30 листопада, коли озброєні кийками беркутівці придушили мирний протест нашої молоді. Після подій буремної ночі, зранку на Майдан Незалежності вийшли тисячі небайдужих киян, а на вулицях міст України на підтримку зібралися наші співгромадяни.

Шляхом вдавання до підступних дій влада намагалася за будь-яку ціну припинити протест.

Одіозною сторінкою нашої історії стало прийняття так званих «Законів 16 січня», які сприйнялися суспільством прямим утиском конституційних прав та свобод громадян, спричинивши нову хвилю протестів.

Останньою краплею, яка показала справжнє хиже обличчя злочинної влади, стали розстріли активістів 18-20 лютого 2014 року.

Так, народилося громадянське суспільство, нова країна та нове гідне ставлення народу до своєї долі та свого життя.