Сьогодні в Україні відзначають сумну дату – 75-ті роковини від початку трагічних подій у Бабиному Яру. Під час окупації Києва у Другій світовій війні нацистськими катами тисячами й тисячами страчувалися наші співвітчизники лише за те, що вони були іншої національності, раси чи віросповідання.

Не минуло це лихо й Луганщини. Так, наприклад, у Лисичанську близько 800 мирних громадян померло від виснаження або було розстріляно, загинуло під бомбами і снарядами, підірвалося на мінах. Велика частина загиблих була вбита нацистами та їх посібниками, піддалися неймовірним тортурам, а потім розстрілу значна частина єврейського населення окупованого Лисичанська в 1943 році.

В ім’я пам’яті невинно вбитих 30 серпня 2013 року поблизу Дурного яру, що в районі міського кладовища, відбулася траурно-урочиста подія – відкриття Пам’ятника жертвам єврейського населення, яке було розстріляно під час фашистської окупації м. Лисичанська. Ініціатором виступила  єврейської общини та громадські діячі міста. 

Ідея про відкриття пам’ятного плекалася 13 років. Активісти єврейської общини працювали над втіленням цього задуму, ретельно вивчаючи історичні події, відвідуючи місця масових розстрілів мирних жителів єврейської національності під час окупації міста. Вибір місця для встановлення пам’ятника зумовлений даними Книги Скорботи України. Згідно зібраних в нею документальних даних, саме в Дурному яру були розстріляна найбільша кількість представників єврейської національності.