Пишаюсь тим, що я українка! Моє серце переповнює гордість за своїх спортсменів-земляків, особливо олімпійців, коли вони своїми черговими перемогами прославляють Україну в усьому світі. Нагадаю, що вперше Державний Гімн України на Олімпійських іграх пролунав саме на честь луганчанина Олега Кучеренка. Тоді він здобув «золото» у боротьбі греко-римського стилю.

Що для мене незалежність моєї країни, моєї Батьківщини? Це, перш за все, – право українців самим обирати свою долю, робити вибір у будь-яких сферах життя. Вважаю, що сила духу, віра у власні можливості, високий освітній та культурний рівень кожного з нас є складовими успіху суверенної незалежної України, її сила і міць.

Я щиро пишаюсь людьми, які живуть на Луганщині! У драматичні для нашої держави часи вони борються за свою країну, за своє гідне майбутнє та майбутнє своїх дітей.

Я вірю, що Україна подолає усі випробування й труднощі на шляху до кращої долі та щасливого життя! Українська нація непереможна!

                                                                     *                          *                          *

Ірина Вікторівна Янович – Заслужений майстер спорту України з велоспорту, бронзова призерка Олімпійських ігор 2000 в Сіднеї з велотреку, чемпіонка Європи, багаторазова чемпіонка України.

Спортивні досягнення:

1996 рік – срібна призерка чемпіонату Європи;
1997 рік – чемпіонка Європи;
1998 рік – бронзова призерка чемпіонату світу;
2000 рік – бронзова призерка Олімпійських ігор;
2003 рік – бронзова призерка Кубку світу.

Почала займатися велоспортом в 15 років у місті Кремінна. Спочатку тренувалася під керівництвом Миколи Кошелєва, потім тренером спортсменки став Сергій Базін.

Навчалась у Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шавченка.  

Сьогодні Ірина Янович – старший викладач кафедри здоров’я людини та фізичного виховання у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля.