Ця дата обрана і затверджена ООН не випадково – вона встановлена в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів концентраційного табору Бухенвальд, що відбулося 11 квітня 1945 року.

Наразі на обліку в органах соціального захисту населення області перебуває 45 жертв нацистських переслідувань, у тому числі:

- сім колишніх неповнолітніх (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язнів концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків;
- двоє колишніх малолітніх (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин.

У рамках Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» здійснюється соціальний і правовий захист зазначеної категорії громадян.

Фашистські концентраційні табори стали однією з найстрашніших сторінок світової історії. Вони недарма отримали назву таборів смерті – з 1933 по 1945 рік через них пройшли мільйони осіб з багатьох країн світу, половина з яких загинули. При цьому кожен п’ятий в’язень був дитиною.

Міжнародний трибунал у Нюрнбергзі у 1946 році визнав, що ув’язнення в неволю мирних громадян іноземних держав, так само як і використання їх праці у примусовому порядку, був не тільки військовим злочином гітлерівського режиму, але й злочином проти людяності.

Непосильна рабська праця, жахливі умови утримання, побої та знущання з боку наглядачів, ненадання медичної допомоги позначалися на здоров'я, тривалості їх життя і психоемоційному стані жертв нацизму.

Біографії в’язнів – справжні уроки мужності для представників підростаючого покоління. Зберегти пам'ять про них – священний обов'язок кожного. Трагедія Другої світової війни не повинна повторитися.