18 травня 1944 року радянська влада почала примусову депортацію корінного народу Криму, кримських татар, з їхньої єдиної батьківщини.

За прагнення бути Нацією понад 183 тисячі кримських татар були направлені на спецпоселення до Узбекистану або до ГУЛАГу, певна частина – для поповнення спецконтингенту для московського вугільного басейну. Половина з них померла упродовж півтора року після депортації.

Минуло рівно сімдесят років, і татари знов опинилися під гнітом кремля. Патріоти України вимушені були шукати свій дім поза Кримом.

Сьогодні 320 тисяч жителів Луганщини, яких зі своїх осель вигнали нащадки тих, хто вбивав та катував мирних кримчан, як ніхто відчувають біль кримськотатарського народу. Та тим, хто залишився в окупації, ще гірше, адже знущання росіян вони відчувають щодня.

За дев’ять років війни на територіях, захоплених у 2014 році, росіяни вже виховали покоління, яке не знає правди про Україну, а тепер, під надуманими приводами, вивозять наших дітей, які її знають!

Це і є – геноцид! Країна-агресор на тимчасово окупованих територіях використовує ті ж самі методи боротьби з українськими громадянами, що й майже вісімдесят років тому.

Але ми не загинемо на чужині, адже підтримуємо одне одного, а нас – увесь світ!

Ми повернемо усе, що намагаються відібрати у нас окупанти: і нашу Луганщину, і Крим!

Ворог заплатить нам за кожну сльозинку на очах наших дітей та стареньких, які змушені бідкатися по усіх світах!

Наразі Захисники й Захисниці нашої держави стримують найбільш відчайдушні зусилля окупантів на Луганщині та Донеччині. Але й Кримський півострів вони тримають у фокусі своєї уваги.  

Перемога та справедливе покарання вже близько! Слава Україні!

Начальник Луганської обласної військової адміністрації                   Артем ЛИСОГОР

Довідково

Офіційною підставою для депортації стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами. Без сумніву, тоді був здійснений акт гено- і етноциду, про що свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу колективної відповідальності.

Указом Президента від 16 травня 2014 року встановлений День боротьби за права кримськотатарського народу.