Цей день є нагадуванням того, наскільки жорстокими та людиноненавистницькими є тоталітарні режими. Пекельний біль завданий українцям комуністами під час Голодомору, сталінських репресій, а євреям під час Голокосту, споріднює дві зовсім не схожі одна на одну нації.

Шлях, який здолали наші народи на шляху до сприйняття свого місця і ролі у світі, розвінчання міфів щодо пригноблювачів, боротьба з колективними комплексами призвели українців і євреїв до усвідомлення себе як націй.

У цей день, коли людство схиляє голову в знак шани перед невинними жертвами Голокосту, що відбувався вісім десятиліть тому, у центрі сучасної Європи, новий послідовник гітлера з росії, розпочав людожерську війну, метою якої є знищення усього українського.

Наші зруйновані Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Маріуполь стали схожі на зруйновану вщент Варшаву у роки Другої світової війни. Концтабори стали прообразом сучасних фільтраційних таборів для українців, які споруджені російськими окупантами. А термін «рашизм» поріднився з нацизмом не тільки завдяки співзвучності слів, а і тотожністю людожерських доктрин.

Зараз ми, як ніколи до цього моменту, не відчували такої схильності та підтримки від усієї міжнародної співдружності, адже досвід, який отримало людство за роки Голокосту, зробило світу «щеплення» від диктатур, тиранії та тоталітаризму. Сьогодні наша країна на вістрі боротьби усього світу проти усього того бруду, з яким світ розпрощався після перемоги над нацизмом.

День пам'яті жертв Голокосту був заснований у 2005 році спеціальною резолюцією Генеральної Асамблеї ООН й відзначається щорічно 27 січня – в день, коли було звільнено в’язнів концтабору Освенцим (Аушвіц-Біркенау).