Гаряча лінія облдержадміністрації
063-306-48-50
066-833-68-31
056-720-70-94
Оперативний черговий облдежадміністрації
095-910-19-20
Гаряча лінія з гуманітарних питань
0800-332-475
21 листопада в Луганській обласні бібліотеці імені М. Горького відбувся дискусійний майданчик під назвою «Україна. Люди. Майдан». Зустріч проводилася в межах святкування Дня Гідності та Свободи. Бібліотекарі заручилися підтримкою активістів, державні службовців, військових, викладачів, студенти й інших щодо пропозиції поспілкувалися в неформальній обстановці про події 2004 та 2013 років.
Спочатку обговорювали 2004 рік: головні причини й наслідки Помаранчевої революції, її символіку та історичне значення. Звичайно, висловлену думку підкріплювали архівними відеофрагментами з Майдану Незалежності та тогочасного різнополярного Сіверськодонецька.
Зустріч відвідали і свідки подій обох революцій. Гості розповіли про те, як сприймалася дійсність тоді, і як вона відбилася на поглядах сьогодні. Організатори наголошують, що дискусія підтримувалася не лише старшою аудиторією, але й молоддю.
Особливо загострилася розмова, коли тема торкнулася 2013 року – початку та розгортання Революції Гідності. Молодь відреагувала досить стримано, позиціонуючи себе, як не досить компетентних у цьому питанні. Історики ж мали іншу думку, переконуючи, що саме молодь і є рушійною силою змін України.
Зустріч закінчилася, так би мовити, з музикою. Цей етап дискусії присвятили людям мистецтва та водночас очевидцям перепитій на Майдані. Гості висловилися з приводу ролі виступів музикантів під час протестних акцій у 2004 та 2013 роках. І тут думки аудиторії розбіглися: лунали погляди і про своєрідний психологічний вплив на українців з боку видатних українських музикантів, і про значно глибші мотиви культурних діячів як учасників революційних подій.
Для гостів зустрічі виступив старобільський активіст і музикант Сергій Летучий, заспівавши пісню, яка лунала на Майдані в 2013 році.
«Українцям слід чимдуж намагатися позбавитися комплексу неповноцінності та все ж цінувати свою унікальну можливість до самоорганізації. Більшість поставлені в рамки виживання, і це заважає досягти духовності», – говорить