У лавах правоохоронців він опинився за рік до повномасштабного вторгнення. Від початку військової агресії росіян швидко адаптувався під реалії воєнного стану – виявляв коригувальників та мародерів, фіксував наслідки ворожих обстрілів, виконував гуманітарні місії тощо. Наразі боєць разом з побратимами продовжує давати відсіч російським військовим на Донецькому напрямку.
Поліцейський з Луганщини пригадує, що коли у 2014 році почалася Антитерористична операція, він ще був школярем:
«Саме тоді визначився, що моє життя має бути пов’язане з захистом правопорядку та суверенітету України. Тому що не хотів, аби озброєні злочинні групи прийшли й до моєї домівки. Так і обрав для себе шлях поліцейського». 
У 2021 році чоловік почав працювати слідчим в одному з райвідділів Старобільщини. 
«24 лютого 2022 року почалося, як і у всіх українців – з вибухів. Після збору по тривозі у відділі поліції ми отримали наказ передислокуватися. Разом із колегами почали швидко евакуйовувати документацію та майно. Виїжджати було непросто, адже російські військові постійно просувалися вперед», – пригадує слідчий поліції.
Попри всі перешкоди правоохоронцям вдалося переїхати до тимчасового місця дислокації. Та все ж він прагнув нести службу саме на території рідної області.
«В цей час саме формувався зведений загін поліції Луганської області і я долучився до його складу. Ми працювали в Лисичанську до останнього. Займалися евакуацією цивільних осіб, розвозили гуманітарну допомогу, фіксували воєнні злочини росіян проти  населення. Найскладніше було бачити загиблих дітей на місцях «прильотів» ворожих ракет – це важко усвідомлювати», – розповідає правоохоронець.
Після окупації значної частини Луганської області Деркул доєднався до лав зведеного загону Національної поліції «Захід», який брав участь у звільнені від окупантів Харківщини та Донеччини. Поліцейський разом з колегами заходив слідом за військовими у деокуповані населені пункти для проведення стабілізаційних заходів, зокрема розшуку російських військових, які ховалися по оселях українців, виявлення  колаборантів, а також задля відновлення та підтримки правопорядку на звільнених територіях.
«Із Лиману росіяни настільки швидко втікали, що в будинках, де вони дислокувалися, ми знаходили на столах ще гарячу їжу. Вони буквально накивали п’ятами», – згадує Деркул.
Наразі старший лейтенант поліції пліч-о-пліч з побратимами продовжує виконувати спеціальні службові завдання, пов’язані з відсіччю та стримуванням збройної агресії рф на Донеччині. 
«Поряд із домом служба йде легше. Є мотивація та бажання якнайшвидше повернутись на рідну Луганщину. Стати там на варті правопорядку та законності. Саме це я і зроблю, як тільки ми відвоюємо свою землю», – зазначає поліцейський.