Гаряча лінія облдержадміністрації
063-306-48-50
066-833-68-31
056-720-70-94
Оперативний черговий облдежадміністрації
095-910-19-20
Гаряча лінія з гуманітарних питань
0800-332-475
Цього року минає 102-а річниця героїчного бою під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року під час наступу більшовицьких військ на Київ та став символом стійкості й патріотизму української молоді.
У навчальних закладах області відбулися освітньо-виховні та військово-патріотичні заходи, присвячені пам’яті Героїв Крут.
Так, учні ВПУ № 92 м. Сєвєродонецька разом з представниками облдержадміністрації, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Сєвєродонецького міського військового комісаріату згадали сторінку боротьби за українську державність у контексті викликів та загроз сьогодення.
Звучали історичні факти, вірші, пісні, переглядалися відеофільми з віддання шани загиблим у бою під Крутами курсантам, студентам та гімназистам 29 січня 1918 року.
Беззаперечно то був нерівний бій, проливалась кров київської молоді.
І хоч бій під Крутами не врятував Київ від захоплення більшовиками, але став символом жертовності й ідеалізму.
Цей приклад самопожертви молоді багато в чому нагадує подвиг Небесної Сотні та «кіборгів».
Сьогодні бійці українських силових структур у зоні проведення операції об'єднаних сил, як і українські вояки 102 роки тому, відстоюють незалежність і соборність України.
Зараз стає зрозумілим: бій під Крутами – це бій за наше майбутнє.
Нагадаємо, 29 січня 1918 року на залізничній станції біля села Крути (Житомирська обл.) 300 київських студентів, захищаючи підступи до Києва, вступили в нерівний бій з 6-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова, який напав на Українську Народну Республіку. Юні захисники України відступили, втративши більше 200 осіб.
Точна кількість загиблих офіційно ніде не зафіксована. За свідченнями учасників подій, загалом було вбито 250-300 людей з українського боку. Відомі імена тільки 27 студентів, які були взяті в полон і в підсумку розстріляні. 19 березня 1918 року їх тіла урочисто перепоховали на Аскольдовій могилі в Києві.
Ціною своїх життів юнкера, студенти і вільні козаки затримали наступ противника на два дні. Це дало можливість придушити в місті повстання більшовиків, не дати противнику з ходу захопити Київ, а також вчасно підписати мирний договір з Німеччиною та її союзниками.
Проте, остаточно наступ більшовиків зупинити не вдалося. Незабаром Центральна Рада була змушена евакуюватися з Києва. Але перед цим 22 січня вона видала Четвертий Універсал, в якому оголошувала про створення незалежної української держави.