Шановні земляки! Дорогі співвітчизники!

Сьогодні Україна святкує одне з найбільш визначних свят – День Державного Прапора України!

Завтра, у День Незалежності України, виповниться шість місяців з того моменту, як увесь цивілізований світ обрав наш синьо-жовтий стяг символом непереборної сили духу, героїзму та самовідданості.

Саме у цей момент сотні тисяч українців у піксельних одностроях несуть на своїх плечах наш прапор.

Неймовірно, але тисячі добровольців з десятків іноземних країн стали на захист нашої свободи, нашої незалежності та нашого прапора, просякнутого кров’ю героїв.

Показовим є російське збочене почуття прекрасного, коли вони знищують усе, що має жовто-блакитні кольори. Стели наших міст спотворено гидотними триколорами, з якими воювали нацистські колаборанти генерала Власова. Це вже точно та історія, яку не озвучить їх нікчемний бункерний історик.

Їх прапор є символом країни-концтабору, країни-ката, країни-окупанта. Під їх «триколором» проводились військові інтервенції та масові військові злочини по всій території Сходу Європи, Балтії та Кавказу.

Під наші прапори стали представники поневолених народів Білорусі та Ічкерії, аби здобувати власну незалежність від російських окупантів. Не чужий наш стяг і братам-грузинам, які знають на смак гіркоту втрати власної свободи і території.

Саме цього дня 83 років тому більшовики і нацисти поділили червоним олівцем територію Європи, намагаючись поневолити братні Польщу та країни Балтії. Сьогодні вони, як ніхто інший, знають, що спочатку окупант знецінює національні символи, знищує державність, а потім одягає рабське ярмо на шию народу.

Саме тому я обіцяю, що на вільній Луганщині не буде місця проявам неповаги до наших національних символів, а їх брудні ганчірки відправляться до смітників.

Слава Україні! Героям слава! 

Голова Луганської обласної
військової адміністрації                               Сергій ГАЙДАЙ