Державною регуляторною службою України підбито підсумки виконання у 2020 році місцевими органами виконавчої влади вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та проаналізовано виконання процедур підготовки, прийняття та відстеження результативності дії регуляторних актів, а також стан виконання вимог та принципів державної регуляторної політики.

За загальним рейтингом дотримання місцевими органами виконавчої влади вимог та принципів державної регуляторної політики серед 25 регіонів України Луганська область другий рік поспіль посідає друге місце (2020 рік – друге місце, 2019 – друге, 2018 – третє, 2017 – шосте, 2016 – дев’яте, 2015 – десяте).

Розроблення проєктів регуляторних актів здійснювалось відповідно до Плану діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік, який було затверджено з дотриманням вимог та термінів, визначених вищеназваним законом.

Так, всі дев’ять проєктів регуляторних актів, поданих у минулому році до Державної регуляторної служби України, були розроблені Департаментом економічного розвитку та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації та стосувались встановлення тарифів на платні медичні послуги.

При підготовці аналізу регуляторного впливу до розроблених проєктів регуляторних актів облдержадміністрації виконувались вимоги Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року № 308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта» (зі змінами).

Відстеження результативності дії регуляторних актів здійснено відповідно до вимог Закону та Плану-графіку здійснення заходів з відстеження результативності регуляторних актів, розроблених структурними підрозділами Луганської обласної державної адміністрації, на 2020 рік, затвердженого головою Луганської обласної державної адміністрації – керівником обласної військово-цивільної адміністрації 27 грудня 2019 року.

Слід зазначити, що регуляторна політика – це інструмент, за допомогою якого країни світу дотримуються балансу інтересів між державою, підприємцем і споживачем, досягають зменшення бюрократичного навантаження на малий бізнес, а також збільшують конкурентоздатність бізнес-середовища.