Владислав Риков народився у Луганській області. Коли хлопчику було 6 років - бандити вбили його родину: брата, матір… Врятував Влада правоохоронець Юрій Покусаєв, який і став йому батьком та навчив літати. 

З початком повномасштабного вторгнення батько та син "працювали" поруч. Син — у бойовому штурмовику, батько — із цивільним повітряним патрулем. 

Вранці 7 лютого Влад здійснив свій 385 - останній - політ. Загинув на Донеччині від ракети Р-37, яку окупанти вже досить давно не використовували. Напередодні його штурмовик завдав чимало втрат окупантам. 

Посмертно Владиславу Рикову присвоїли військове звання "полковник". Пілот - повний кавалер орденів «За мужність», «Богдана Хмельницького», та ордена «Святого Юрія Переможця».

Поховали пілота на Алеї Слави у Вінниці — місті, в якому він ніколи не жив, але мріяв оселитись із родиною після Перемоги… 

У Влада залишились дружина та маленька донечка Міра.

Помстимося!