Цього травневого дня 79 років тому Європа здолала один з найкривавіших тоталітарних режимів в історії людства – нацизм. Це стало результатом титанічних зусиль десятків країн та відданих десятків мільйонів життів.
Перемога над нацизмом повинна була вирішити усі питання у світовому порядку денному. Втім на територію, очищену від гітлеризму, прийшла не менш кривава влада комуністів, що на багато десятиліть затягнуло поневолені народи у кайдани.
Коли совєтський союз, ніби міфічний Колос на глиняних ногах, впав під вагою неспроможності конкурувати з передовими країнами світу, Європа змогла видихнути з полегшенням.
Перерва, як завжди, не могла тривати вічно, і рашистський реваншизм знову заявив на широкий загал про плани до перелаштування сучасного світу. Це відбулось у 2007 році у самому центрі Європи – Мюнхені, де воєнний злочинець путін ставив під сумнів «однополярний світ» та «американську гегемонію».
Світ проігнорував ці слова тоді, прийнявши рішення не втручатись у зовнішньополітичні амбіції рф. Це «розв’язало руки» путіну вторгнутись до Грузії, а вже потім до України.
Наші європейські партнери мають усвідомити, що десять років Україна платить кров’ю власних синів та дочок за безпеку і добробут на континенті. Збройні Сили України є сталевим щитом на брамі Європи, що не знала війни вже протягом майже 80 років.
Наші друзі мають розуміти, що без української самовідданості та їх щирої допомоги про мир і такий омріяний європейський комфорт можна буде забути на десятиліття, так само як і ми. Не маючи такого союзника як Україна, затишні вузькі вулиці та бруковані площі Європи можуть перетворитись на поле кривавої битви.
Начальник Луганської обласної
військової адміністрації
Артем ЛИСОГОР