Підтверджуючи повагу до Статуту Організації Об’єднаних Націй, Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року, Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів 2007 року,

керуючись Законом України "Про корінні народи України", Постановою Верховної Ради України "Про визнання геноциду кримськотатарського народу" від 12 листопада 2015 року № 792-VIII,

нагадуючи про Постанову Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави" від 20 березня 2014 року № 1140-VII та Постанову Верховної Ради України "Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОЧЕС, урядів і парламентів держав світу щодо вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу та засудження порушень Російською Федерацією як державою-агресором прав і свобод кримськотатарського народу" від 2 червня 2020 року № 639-IX,

підтверджуючи невід’ємне право кримськотатарського народу на самовизначення у складі України, встановлення свого політичного статусу в межах Конституції та законів України, вільне здійснення свого економічного, соціального та культурного розвитку,

висловлюючи вдячність за ухвалення парламентами Латвійської Республіки, Литовської Республіки та Канади рішень про визнання депортації кримськотатарського народу з Криму в 1944 році геноцидом,

грунтуючись на невизнанні незаконної анексії російською федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, що є порушенням суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України, а також свавільним нехтуванням міжнародного права та серйозною загрозою для міжнародної безпеки і правопорядку,

рішуче та безумовно засуджуючи неспровоковане повномасштабне збройне вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року, що стало продовженням агресивної війни російської федерації проти України, яка триває з 19 лютого 2014 року, що призвело до тимчасової окупації частини території України, численних жертв та руйнувань, від яких вже понад 10 років потерпає Український народ, частиною якого є кримськотатарський народ,

акцентуючи, що війна російської федерації проти Українського народу є продовженням геноцидальних практик, спрямованих на знищення української та кримськотатарської ідентичності, стирання їхньої історичної та культурної спадщини та самобутності, що підтверджується, зокрема масовими вбивствами та катуваннями українських громадян, у тому числі українців та кримських татар, масштабними атаками на цивільні об’єкти та інфраструктуру, викраденням дітей з метою зміни їхньої ідентичності російською,

наголошуючи, що російська федерація використовує території тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як плацдарм для ескалації повномасштабного вторгнення на територію України, продовжує переслідування українців, представників національних меншин, кримських татар та інших корінних народів, а також незаконно утримує громадян України різних національностей та примусово депортує їх,

акцентуючи увагу, що кримськотатарський народ з 2014 року, так само як 80 років тому від тоталітарного керівництва СРСР, потерпає від його прямого спадкоємця і правонаступника - тоталітарного кремлівського режиму, що намагається знищити ідентичність кримськотатарського народу, зокрема шляхом політично мотивованих переслідувань у тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, де кримські татари становлять понад 61% усіх осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, з яких до понад 65% осіб окупаційними адміністраціями було незаконно застосовано адміністративну відповідальність за організацію чи проведення зборів або мітингів, до понад 84% осіб окупаційними адміністраціями було незаконно застосовано адміністративну відповідальність за організацію масового одночасного перебування та (або) пересування у громадських місцях,

нагадуючи, що громадяни України, у тому числі представники кримськотатарського народу, на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя продовжують ставати жертвами воєнних злочинів держави-окупанта російської федерації, яка, в тому числі, продовжує свавільні практики здійснення військового призову та мобілізації, внаслідок яких громадян України примушують брати участь у війні проти власної держави та власного народу,

підкреслюючи ключову роль військової, фінансової допомоги та санкційного тиску з боку міжнародного співтовариства у стримуванні подальшої збройної агресії російської федерації, а також очевидну необхідність суттєво більшого тиску для примусу держави-агресора, що змогла перевести свою економіку на військові рейки, зокрема і шляхом обходу існуючих санкцій, до відновлення територіальної цілісності України,

висловлюючи підтримку громадянам України на тимчасово окупованій території, зокрема тим, хто так чи інакше здійснює спротив окупаційному режиму та висловлює солідарність із співгромадянами на території України ціною особистої свободи та власної безпеки, а також тим, стосовно кого встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, їхнім родинам та іншим постраждалим від репресій російського окупаційного режиму,

підкреслюючи, що єдиним інструментом для повного відновлення прав та свобод кримськотатарського народу є деокупація та реінтеграція Автономної Республіки Крим та міста Севастополя,

наголошуючи, що питання деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і відновлення права корінного кримськотатарського народу колективно та індивідуально на здійснення усіх прав людини і основоположних свобод залишатимуться на порядку денному Верховної Ради України,

у зв’язку з 80-ми роковинами геноциду кримськотатарського народу 1944 року та вшануванням Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а також пам’яті представників кримськотатарського народу, які, як і їхні предки, стали жертвами сучасного людиноненависницького російського режиму в російсько-українській війні,

Верховна Рада України закликає уряди та парламенти іноземних держав, міжнародні організації та парламентські асамблеї:

визнати депортацію з Криму кримських татар у 1944 році актом геноциду кримськотатарського народу і долучитися 18 травня до вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу,

вшанувати тих, хто пережив цю страшну трагедію, коли примусову депортацію було використано як зброю масового знищення проти кримськотатарського народу для його остаточного упокорення, для жорстокого придушення його прагнень та знищення його ідентичності, історії та культури,

засудити злочинні дії тоталітарного режиму СРСР, спрямовані на організацію геноциду, наслідком яких стало істотне руйнування вікових традицій, культури, генофонду та етнічної самобутності кримськотатарського народу,

визнати широкомасштабну неспровоковану збройну агресію російської федерації проти України продовженням російської геноцидної імперської політики, метою якої є колонізація України, поневолення Українського народу, покарання українців за прагнення розбудовувати сучасну успішну демократичну державу, за цивілізаційний вибір - бути частиною Об’єднаної Європи,

суттєво посилити підтримку України та тиск на російську федерацію як державу-агресора, використовуючи всі можливі військові, санкційні, політико-дипломатичні та економічні механізми, з метою припинення порушень росією загальновизнаних принципів і норм міжнародного права і виконання вимог міжнародного співтовариства, зокрема деокупації та відновлення державного суверенітету України в межах її міжнародно визнаного кордону,

активно і швидко реагувати на нові випадки порушення прав людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополі шляхом термінового введення додаткових санкцій як персональних проти відповідальних осіб, так і секторальних проти російської федерації,

сприяти відновленню державного суверенітету України над тимчасово окупованою російською федерацією внаслідок широкомасштабної збройної агресії територією, включно з Автономною Республікою Крим і містом Севастополем,

підтримати створення Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії російської федерації проти України для притягнення винних до відповідальності,

активно долучатися до заходів у рамках Міжнародної Кримської платформи на урядовому та парламентському рівнях з метою припинення тимчасової окупації російською федерацією Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та всієї тимчасово окупованої території України для повного відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного кордону,

вимагати від російської федерації скасувати незаконні обмеження на право кримськотатарського народу мати свої представницькі органи, зокрема виконати рішення Міжнародного суду Організації Об’єднаних Націй щодо відновлення роботи Меджлісу кримськотатарського народу,

закликати держави світу приєднатися до оновленої резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй "Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь",

підтримати запрошення України приєднатися до Північноатлантичного договору 1949 року на наступному ювілейному Саміті НАТО, який відбудеться у липні 2024 року в місті Вашингтоні,

узяти активну участь у реалізації Формули миру Президента України Володимира Зеленського (Української формули миру), в тому числі в частині звільнення російською федерацією усіх осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі представників корінного кримськотатарського народу, та повної деокупації тимчасово окупованої території України, для досягнення всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні та безпеки всього світу.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3686-IX#Text