Якщо не брати до уваги Крим, де ситуація суттєво відрізняється від решти українських областей, Луганщина має найбільшу тимчасово окуповану територію. Обсяги руйнувань тут теж вражають: Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Попасна вже стали своєрідними символами російського вандалізму – нарівні з Маріуполем або Бахмутом. Очевидно, що після закінчення війни все це доведеться відновлювати, але за які кошти і коли починати готуватись до такої надзвичайно масштабної роботи? На ці та інші запитання кореспондентові Укрінформу відповів начальник Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор.

БЕЗ ЗВОЛІКАНЬ

- Мені відомо, що є спеціальна Програма відновлення Луганської області, програми відновлення окремих громад. Але як часто доводилось вносити до них зміни відповідно до ситуації?

- Зважаючи на масштаби руйнувань, відбудова області потребуватиме значних ресурсів, як державних, так і від міжнародних партнерів. Однією з головних вимог для отримання доступу до цих коштів є наявність планувальних документів. Ми створили плани відновлення та розвитку області та громад. Ці документи взаємопов’язані та потребують збору та обробки великого обсягу інформації, до переважної більшості якої на сьогодні відсутній доступ.

Водночас ОВА проводить ряд підготовчих заходів для планування відбудови. Для координації усіх планів було створено Офіс відновлення та розвитку Луганської області. Він здійснює аналіз наслідків збройної агресії РФ проти України на підконтрольній та окупованій територіях області. Спільними зусиллями структурних підрозділів обладміністрації та громад формується перелік пошкоджених та знищених об’єктів. На сьогодні до переліку увійшло понад 14 тисяч об’єктів.

Крім того, обладміністрація затвердила Програму економічного і соціального розвитку Луганської області на 2024–2027 роки, яка передбачає оперативне реагування на ситуаційні зміни. Наприклад, вже в лютому 2024 року до програми внесено можливість військовим адміністраціям протягом року коштом місцевих бюджетів надавати допомогу військовим частинам ЗСУ, підрозділам ГУНП, управлінню ГУ СБУ, ГУ ДСНС та підвищувати їхню обороноздатність.

Кожен район та громада області розробляють програми економічного і соціального розвитку, враховуючи майбутнє відновлення своїх територій. На сьогодні мають затверджені програми та здійснюють їхню реалізацію 12 громад, решта – завершують розроблення та найближчим часом розпочнуть їх реалізовувати.

- Який бюджет спрямований на цю благородну справу? Чи він розрахований на всю Луганщину? А бюджети громад – вони окремі чи входять до загального?

- Луганщина – регіон, який через майже повну окупацію перебуває в умовах дефіциту бюджету. Головними завданнями наразі є поповнення фонду деокупації, підтримка наших захисників та внутрішньо переміщених осіб.

На поточний рік заплановано обсяги фінансування заходів Програми економічного і соціального розвитку Луганської області на 2024–2027 роки розміром майже 353,5 млн грн, з них: 310,7 млн грн (88 %) – з обласного бюджету, 11 млн грн – з бюджетів громад, 29,6 млн грн – з інших джерел фінансування, 2,1 млн – з державного бюджету.

Кошти обласного бюджету передбачені на фінансування заходів і робіт з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки, підтримку Сил безпеки і оборони, економічну діяльність, створення умов для функціонування комунальних установ обласного підпорядкування.

Кошти державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування передбачені на розроблення містобудівної документації: комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів з планами зонування.

ЄВРОПА НАМ ДОПОМОЖЕ?

- Скільки держав готові долучитись, у якій формі?

- Луганщина активно бере участь у міжнародних панелях з відновлення, щоби донести до іноземної спільноти проблематику нашого регіону, а також точки зростання. У 2023 році представники обладміністрації та територіальних громад області брали участь у Міжнародній виставці-конференції «ReBuild Ukraine powered by Energy» у Варшаві. Як результат – налагоджено ділові відносини з міжнародними компаніями щодо допомоги у відбудові регіону. На сьогодні є домовленості з Бельгією, Францією, Фінляндією, Німеччиною, Нідерландами, Італією, Данією щодо участі у відновленні області.

Передусім йдеться про відновлення мереж електропостачання, опалення, газу, води та каналізації; використання сучасних технологій збору, сортування та перероблення сміття; будівництво доріг, тротуарів, підземних і надземних паркінгів; побудову електричних та газових підстанцій, зон відпочинку, об’єктів критичного та соціального призначення, інших об’єктів цивільної інфраструктури та будівель; відбудову очисних споруд для очищення, знешкодження й знезараження стічних вод із використанням новітніх засобів; будівництво сучасної теплоцентралі, що використовує як паливо тверді побутові відходи.

Окрім цього, є домовленості про отримання необхідного обладнання та устаткування, наприклад водоочисних станцій, генераторів, насосів.

Укладено меморандуми щодо співпраці з вісьмома провідними компаніями європейських держав, ще з чотирма – на стадії узгодження.

Зокрема, Сєвєродонецька МВА уклала меморандум з «Verdo Energy Systems A/S» (Данія) про будівництво на території громади сучасної теплоцентралі, що використовує як паливо тверді побутові відходи. Також домовилися з «Seingim Global Service S.r.l.» (Італія) про будівництво на території громади об’єктів ЖКГ, доріг, муніципальної інфраструктури. Гірська військова адміністрація та «International Post Mining Network» (Франція) узгодили стратегічне планування поетапного підходу в переорієнтації розвитку громади.

- Чи є договори з провінціями інших держав, з містами, великими корпораціями?

- Луганська обласна адміністрація уклала вісім міжрегіональних рамкових угод про торгово-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво з певними регіонами Польщі, Болгарії, Таджикистану, КНР, Франції, Австрії, Боснії та Герцеговини й Грузії.

У 2023 році було підписано Виконавчу угоду між Луганською ОДА та Люблінським воєводством (Республіка Польща) під час зустрічі з його представниками. Партнери вже надали гуманітарну допомогу: медичні вироби, продукти харчування, засоби особистої гігієни, побутову хімію, електрогенератори, ноутбуки тощо. Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги отримав автомобіль швидкої допомоги. Також 50 дітей з Луганщини їздили на оздоровлення до Люблінського воєводства минулого літа.

Якщо ж говорити про міжмуніципальний рівень співробітництва, то підписано чотири угоди, а саме: щодо партнерства і співробітництва між містом Сватовим та містом Плунге (Литва); про партнерство між Кремінною та Ключборком (Польща); про економічне та культурне співробітництво між Сєвєродонецьком та Вілкавішкісом (Литва); про економічне і культурне співробітництво міст-побратимів Сєвєродонецька та Єленя Гура (Польща). Крім того, підписані договори про співпрацю між Старобільськом та польським Любліном, а також між італійською комуною Ронко-Канавезе (П’ємонт) та Кремінською громадою.

Ми не припиняємо наголошувати нашим іноземним партнерам, що міжрегіональне та міжмуніципальне співробітництво є вкрай важливим. Так, постійно спрямовуємо листи надзвичайним і повноважним послам іноземних країн із відповідними пропозиціями. Проводимо активну роботу з налагодження регулярної та системної комунікації з країнами-членами ЄС. Щоб розвивати міжрегіональне співробітництво та налагоджувати партнерські зв’язки, проведено зустрічі з представниками Польщі, Естонії, Швеції та Бельгії.

Для встановлення та підтримки взаємовідносин із закордонними партнерами, відновлення й розбудови області, допомоги внутрішньо переміщеним особам було створено Регіональний офіс міжнародного співробітництва при обласній військовій адміністрації. У межах його роботи проводимо зустрічі керівництва області з представниками дипломатичних установ, під час яких порушуємо питання допомоги області.

- У торішньому інтерв’ю ви казали, що вже надходить техніка від партнерів. Як вона працюватиме на звільнених землях – більш-менш зрозуміло. А як і де її сьогодні використовують?

- У межах роботи Регіонального офісу міжнародного співробітництва проводимо систематичну роботу з міжнародними партнерами щодо забезпечення та отримання допомоги для потреб області. Зокрема, USAID передало дев’ять одиниць спеціалізованої техніки для семи громад: Кремінної, Рубіжного, Сєвєродонецька, Лисичанська, Попасної, Старобільська, Красноріченська. Це екскаватори, телескопічні навантажувачі з додатковими комплектами шин. Загальна сума допомоги становила 33,1 млн грн.

Фонд «Партнерство за сильну Україну» (ФПСУ) передав громадам Луганщини три одиниці техніки: вакуумну мулососну машину, гусеничний екскаватор та легковий автомобіль «Volkswagen T6.1».

Від ПРООН є спеціально обладнане авто для надання мобільних медичних послуг у Дніпрі, спеціальний автомобіль для мобільних груп з технічного обстеження будівель та споруд.

Загальна сума допомоги становила 48 млн 918 тис. 940 грн.

Тепер техніку використовують у Харківській та Дніпропетровській областях, безумовно, на договірних засадах. Певні відрахування ідуть до бюджетів громад.

ПОРОЗУМІТИСЯ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

- Що у відновленні будуть задіяні (і вже задіяні) великі міжнародні інституції на кшталт USAID, зрозуміло. А чи передбачена співпраця з українськими громадськими організаціями? Такими, наприклад, як Коаліція громадських організацій «На лінії зіткнення». У принципі, ви щось знаєте про їхні напрацювання? І якщо так, кого б ви могли виділити і які ідеї вважаєте цінними?

- Обласна влада має на меті залучити якомога більше благодійників та міжнародних партнерських організацій задля відбудови мирної Луганщини. Громадська спілка «Коаліція «На лінії зіткнення»» має надійного донора та партнера – проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України». Обласна влада майже одразу доєдналася до співпраці зі спілкою та сприяла більш активній участі територіальних громад. Від нашої області у роботі взяли участь Гірське, Попасна та Щастя. Кошти донорів спрямовуються на соціальні та гуманітарні проєкти місцевих громадських активістів, підприємців та органів місцевої влади.

Ми підтримуємо постійний контакт з координатором коаліції, регулярно обмінюємось інформацією. Ми дуже вдячні та цінуємо прагнення як українських громадських діячів, так і міжнародної спільноти допомогти зруйнованим війною містам і селам Луганщини, які опинилися на лінії фронту. Їхній внесок важко переоцінити.

Воднораз треба враховувати, що з часу заснування Коаліції обставини радикально змінились – у нас триває повномасштабна війна. Сьогодні лінія зіткнення, на жаль, значно розширилась. Багато міст зруйновані до фундаментів.

Стосовно співпраці з іншими громадськими організаціями та асоціаціями можу сказати, що ми зацікавлені у будь-якому конструктивному діалозі з приводу відновлення деокупованої Луганщини.

- Дехто з активістів таких організацій вважає нинішні військові адміністрації занадто авторитарними, такими, що органічно не здатні прислухатись до думки громадськості. Це і про вас також? Ви готові відвести їм якусь ділянку роботи з відновлення?

- Війна – це дуже сильний стимул об’єднати зусилля влади, бізнесу та небайдужих громадян. Також це період значного дефіциту майже усього – людей передусім.

У нас в області є успішні кейси переходу представників громадського сектору в органи місцевої влади та на державну службу. Я вважаю це дуже правильним трендом. Громадські діячі на посадах державних службовців гідно виконують свої безпосередні обов’язки, займаються волонтерською діяльністю, допомагають Збройним Силам України та роблять ще багато корисних справ.

Особисто я намагаюся підтримувати постійний контакт із головами громад, мої заступники здійснюють приймання громадян, відвідують гуманітарні хаби для переселенців з Луганщини в інших областях країни. Тому я не розумію, про яку авторитарність може йтися, коли доступ громадськості до влади є абсолютно прозорим. Можна сказати, що відстань у спілкуванні між владою та громадою, навпаки, скоротилась як ніколи!

Ми прагнемо додатково розширити коло співпраці. Залучаємо молодь та волонтерів на базі гуманітарних хабів для допомоги переселенцям, розвиваємо ветеранський рух.

Інколи ми стикаємося зі спробами маніпуляцій громадською думкою, і мене дивує, що це дії наших співгромадян, а не якісь ворожі ІПСО. Тільки діалог та взаємна відповідальність одне перед одним можуть привести нас до перемоги.

Підсумовуючи, скажу, що тепер дуже важко передбачити, коли та як відбудеться деокупація області, як проходитимуть процеси її відновлення, що для цього буде потрібно. Водночас обласна влада готова до співпраці, ми з готовністю підтримаємо усі раціональні та корисні пропозиції від громадськості.

Михайло Бублик, Лисичанськ

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3843385-artem-lisogor-nacalnik-l...