Олег був підприємцем у Луганську. Після 2014 року працював на державній службі, а сьогодні - керівником операційного напрямку з гуманітарного розмінування.

Справа нова та складна, адже від чіткого дотримання правил залежить власне життя. Олег каже, обрав цей напрям, аби бути корисним для держави та рідного краю після деокупації.

Про роботу демінера Олег розповів в інтерв'ю.

Розкажіть, що чому вирішили прийти в сферу гуманітарного розмінування?

- Я хочу бути корисним для своєї держави. Багато для кого розмінування – це нове. До повномасштабного вторгненя 2022 року не було таких масштабів руйнувань, мінної забрудненості. На те, щоб повернути безпеку на нашу землю знадобиться десятки років.

Приходити в нову сферу завжди непросто, а розмінування справа тим більше непроста. Чи складно Вам було вчитися?

- Сьогодні вся країна вчиться. Хтось вчиться бути військовими, операторами дронів, а хтось – демінерами, саперами. Навчання складне, скажу відверто.

Ми багато вивчали для цієї посади. Пройшли, по суті всі етапи - від демінера до управлінця. Тому багато було перевірок, тестів, практики. І це дуже відповідально.

Я працюю в міжнародній організації «The HALO Trust», тож вивчали також і англійську. Організація працює в 30 країнах світу, тому часто відбувається обмін досвідом з іноземними колегами.

Запит на цю професію, безумовно, зріс в наших реаліях. А чи зростає заціцікавленість? Як багато людей приходять на навчання?

- Я відповім на це питання статистикою. До повномасштабного вторгнення у нас працювало близько 500 людей, на сьогодні - вже більше 1 100 осіб. Це не лише демінери, це і люди, які оцінюють забруденість територій, та фахівці за іншими напрямками.  Далі, впевнений, їх кількість буде тільки збільшуватись. Хоча, зараз ми працюємо над посиленням саме механічного розмінування – коли це робиться не «вручну», а за допомогою спеціальної техніки. Але після будь-якої техніки необхідна перевірка, бо це стосується життя та здоров'я людей, дітей.

Що Вас мотивує в цій роботі?

- Мотивує думка про те, що прийде час працювати на Луганщині. Це мій дім і я хочу, щоб після звільнення від окупантів наш регіон процвітав. Щоб фермери могли засіювати поля, щоб з'являлися підприємства, щоб діти могли спокійно ходити по лісах та купатися у водоймах. Це велика і довготривала робота. Я хочу, щоб луганчани поверталися у безпечні міста та села.