Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Нею врегульовано виплату одноразової грошової допомоги шляхом узгодження норм зазначеного Порядку із Законом України від 06.04.2017 № 2004-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей».

Зокрема, зміни торкнулися абзацу першого пункту 5. Тож, одноразова грошова допомога відтепер призначається і виплачується рівними частинами членам сім’ї, батькам та утриманцям військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста:

- у разі його загибелі (смерті) під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби – у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
- у разі його загибелі (смерті) у період проходження військової служби, або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві військовослужбовцем строкової служби, військовозобов’язаним та резервістом, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, – у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Зазначимо, що раніше одноразова грошова допомога призначалася і виплачувалася для усіх вищезгаданих категорій у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму.

Також військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:

- 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, – у разі встановлення інвалідності I групи;
- 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, – у разі встановлення інвалідності II групи;
- 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, – у разі встановлення інвалідності III групи.

До внесення Кабінетом Міністрів України зазначених змін, ці суми складали 250-, 200- та 150-кратний прожитковий мінімум, відповідно.