80 років тому злочинний московський режим розгорнув проти українців чергову серію репресій та утисків. Саме у це день, за погодженням між радянським функціонером Микитою Хрущовим та маріонетковим прокремлівським урядом Польщі, стартувала депортація українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. Це стало прологом сумнозвісної операції «Вісла».

Луганська, тоді Ворошиловградська, область стала одним з місць призначення переселених українців з Краківського воєводства. Території, спустошені голодоморами та війною, навколо заселили нові жителі.

На Луганщині з 2005 року у с. Переможне біля Лутугиного в пам'ять про ті трагічні події проводився фестиваль «Стежками Лемківщини» у якому брали участь гості з інших областей України, Польщі, Канади.

Але терористичний російський режим із завзяттям маніяка змушений знову і знову вчиняти свої злочини. За гіркою іронією долі нащадкам депортованих українців із заходу судилося зустріти «братню навалу» зі сходу.

Населення тодішнього Лутугинського району, серед яких було багато потомків переселених українців і на території якого знаходився Луганський аеропорт, першими стали на допомогу бійцям 80-ї аеромобільної бригади, які боронили цей важливий об’єкт.

Тут вони знову стали жертвами російських вбивць, як наприклад, родина Бочневичів, чотирьох членів якої було вбито у серпні 2014 року саме за їхню проукраїнську позицію та допомогу ЗСУ.

Ми пам’ятатимемо про цю трагедію стільки, скільки будемо жити. Ми зробимо усе від нас залежне, аби наслідувачі усіляких «хрущових» та інших тиранів не змогли більше нав’язати свою божевільну волю вільним українцям!