Юрій Гарбуз: Чорною косою пройшов Голодомор по Луганщині

Сьогодні, 26 листопада, у Сєвєродонецьку біля каплиці пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років храмового комплексу «Лісова Дача» відбулась акція скорботи, яка розпочалася траурною ходою учасників заходу із запаленими лампадами і квітами із символічними колосками та мітингом-реквіємом.

Присутні зібралися, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких на родючих землях, між буянням хлібів, між квітучими садами змушували вмирати від голоду.

У траурному заході взяли участь керівництво Луганської обласної військово-цивільної адміністрації на чолі з головою Юрієм Гарбузом, представники міської влади Сєвєродонецька, військові, духовенство, учні шкіл, небайдужі містяни. Панахиду за загиблими під час голодоморів відслужив керуючий Сєвєродонецькою Єпархією Української Православної Церкви, архієпископ Сєвєродонецький і Старобільський Никодим.

«Сьогодні ми зібралися тут вшанувати пам’ять жертв жахливої трагедії, яка забрала життя мільйонів українців. Чорною косою пройшла смерть і по нашій хлібодарній Луганщині, скосивши, як колоски, понад 30 тисяч наших земляків», – зазначив у своєму виступі Юрій Гарбуз. Керівник області поділився з присутніми і трагедією власної родини: «І таких історій і Марківщина, і решта постраждалих від геноциду 1932-1933 років районів нашої області та України пам’ятають багато. Нехай ця пам’ять вічно живе у наших серцях, щоб ніколи більше подібне не повторилася на нашій багатій щедрі     й українській землі!» – наголосив Юрій Гарбуз.

Він звернувся до учасників заходу із закликом не забувати цього, скільки б років не минуло, і попросив присутніх, щоб сьогодні у кожній родині, у кожній сім’ї о 16 годині було запалено свічку пам’яті усім замученим, замореним, померлим.

Під час заходу лунали поминальні тривожні дзвони в пам’ять про кожного, кого тогочасний режим змусив страждати і гинути страшною смертю, не дав розквітнути новим паросткам життя.

Голодомор – це біль не тільки українського народу, а і усього людства, сьогодні весь світ згадує мільйони чоловіків, жінок, дітей, всіх тих, хто постраждав і зазнав смерті внаслідок голоду. 

Мітинг-реквієм завершився виступом церковного хору з твором М.Лисенка «Молитва за Україну» та покладанням квітів до пам’ятного знака «Жертвам Голодомору 1932 – 1932 років».